Відділення травматології та ортопедії дорослих

Артроскопія

Артроскопія (артроскопічна хірургія, arthroscopy, arthroscopic surgery) – мінімально інвазивна хірургічна маніпуляція, що здійснюється з метою діагностики та/або лікування ушкоджень внутрішньої частини суглоба.

Working Time

  • 9:00 - 16:00 Понеділок
  • 9:00 - 16:00 Вівторок
  • 9:00 - 16:00 Середа
  • 9:00 - 16:00 Четвер
  • 9:00 - 16:00 П'ятниця
  • Вихідний Субота
  • Вихідний Неділя

В Україні остеоартроз є найпоширенішим захворюванням суглобів. Так, за даними державної статистичної звітності за 2014 рік, його поширеність становила 3140 випадків на 100 тис. населення, захворюваність – ​460 випадків на 100 тис. населення. У більшості країн частота та поширеність асептичного некрозу (АН) вивчені недостатньо. За даними різних авторів, він зустрічається у 1,4-4,7% пацієнтів із патологією кульшового суглоба. У США щорічно реєструється близько 15 тис. нових випадків АН, понад 10% від загальної кількості ендопротезувань кульшового суглоба спричинені його наслідками. У Японії щороку діагностується 1,5-3,3 тис. випадків асептичного некрозу стегна, із них 34,7% викликані вживанням кортикостероїдів, 21,8% – зловживанням алкоголем та 37,1% спричинені ідіопатичними механізмами…

Ендопротезування кульшового та колінного суглобів, без сумніву, займає лідируючі позиції в оперативному лікуванні остеоартрозу та АН кульшового й колінного суглобів. Число зазначених оперативних втручань зростає щороку, й у найближче десятиліття ця тенденція зберігатиметься. Так, за даними Американської академії хірургів-ортопедів та страхової компанії NerdWallett Health, медична система США щороку витрачає близько 6 млрд доларів на ендопротезування кульшового та колінного суглобів. За даними Journal of Bone & Joint Surgery, у період із 1971 по 2003 рік кількість випадків ендопротезування колінного суглоба у світі зросло на 400%, кульшового – ​на 55%. За прогнозами, у 2030 році кількість первинних ендопротезувань колінного суглоба сягне 3,48 млн на рік, а ревізійних ендо­протезувань колінного та кульшового суглобів зросте відповідно на 600% та 137% порівняно з 2005 роком. Така тенденція спонукає до пошуку альтернативних методик лікування з метою стримування подальшого інтенсивного росту кількості ендопротезувань та досягнення позитивного економічного й соціального ефекту. Однією з таких альтернатив стають технології регенеративної медицини, зокрема застосування клітинної терапії у пацієнтів з остеоартрозом та АН кульшового й колінного суглобів (Centeno C., 2018-2019).

Етіологія захворювання до цього часу остаточно не вивчена, але в патогенезі з’явилися цікаві нові дані. На сьогодні велика увага приділяється змінам остеохондрального переходу, а саме: зміна фаз перевантаження та відновлення остеохондрального переходу призводить до запуску механізмів, кінцевими процесами яких є екс­трузія мінералів високої щільності у гіаліновий хрящ та утворення остеофітів із подальшим прогресуванням остеоартрозу (Boyde A., 2021).

Етіологію АН можна розділити на такі групи:

  • травматичні причини (переломи ділянки суглоба, травматичні дислокації);
  • нетравматичні причини (прийом кортикостероїдів, зловживання алкоголем, вживання наркотичних речовин, вплив токсинів, радіоактивного випромінення, жирова емболія, коагулопатії, серпоподібноклітинна анемія, хвороба Гоше, кесонна хвороба).

Патогенетичні механізми АН різняться залежно від етіологічних чинників. Нетравматичний АН характеризується додатковою гіпертрофією адипоцитів як первинної ланки патогенезу, а далі механізм однаковий, незалежно від етіологічних чинників: порушення крово­постачання епіфізу призводить до критичної ішемії й некрозу кістки з наступним запаленням, резорбцією та руйнуванням кісткової тканини.

Відомо, що для регенерації тканин опорно-рухового апарату необхідні чотири компоненти:

  • клітинний (тромбоцити, фібробласти, мезенхімальні стовбурові клітини, хондроцити та остеобласти);
  • морфогенетичний (фактори росту);
  • провідний (scaffold);
  • механічний.

Офіційні рекомендації щодо лікування остеоартрозу та АН залежно від тяжкості перебігу передбачають наступне: фізіотерапія, розвантаження суглоба, зниження ваги, ортезування, лікувальна фізкультура. На більш пізніх етапах: фармакологічні інтервенції для зменшення больового синдрому (нестероїдні протизапальні препарати, хондропротектори, віско-суплементація, ін’єкції стероїдів). У найбільш тяжких випадках – ​хірургічні втручання (артроскопічні техніки, тунелізація, тотальне ендопротезування суглобів).

Регенеративні технології наразі вважаються альтернативними методами лікування, хоча їх застосування забезпечує процес відновлення тканин усіма необхідними складовими.

Співробітниками ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» була розроблена робоча класифікація біотехнологічних продуктів (Страфун С.С., Голюк Є.Л.):
1-ша лінія – ​засоби, які при введенні в ушкоджену ділянку стимулюють виділення організмом власних факторів росту;
2-га лінія – ​аутологічні тромбоконцентрати:
А) з малою (<1 млн клітин на 1 мкл) клітинністю (збіднена на тромбоцити плазма, концентрована плазма);
Б) аутологічні тромбоконцентрати зі значною (>1 млн клітин на 1 мкл) клітинністю (збагачена тромбоцитами плазма, низьколейкоцитарна та збагачена лейкоцитами, гіперконцентрат тромбоцитів, збагачений тромбоцитами фібрин);
В) кріолізат тромбоцитів;
3-тя лінія – ​аутологічні концентрати жирової клітковини та КМ:
А) концентрати жиру та КМ, отримані шляхом механічної обробки (мікрофрагментований жир, концентрат аспірату КМ),
Б) концентрати жиру та КМ, отримані шляхом механічної та біотехнологічної обробки (стромально-­васкулярна фракція жирової клітковини, мононуклеар­на фракція аспірату КМ) та їхні похідні;
4-та лінія – ​біотехнологічні продукти, отримані шляхом культивування клітин або іншої високотехнологічної обробки;
5-та лінія – ​фармакологічні препарати на основі цитокінів, стовбурових клітин, генно-інженерні препарати.

Ця класифікація передбачає, що біотехнологічний продукт попередньої лінії може бути скафолдом для продукту наступної лінії. Наприклад, збагачена тромбоцитами плазма при комбінованому застосуванні буде скафолдом для концентратів, що містять мезенхімальні стовбурові клітини (МСК).

Найбільш поширеними в ортопедичній та травматологічній практиці, у тому числі при лікуванні остеоартрозу та АН, є процедури клітинної терапії «одного дня» за допомогою аутологічних біотехнологічних продуктів.

Щодо тактики застосування регенеративних технологій, то при остеоартрозі та АН завжди починають з ін’єкції тромбоконцентратів. Чим більш тривалим є курс клітинної терапії, тим більш повним та тривалим буде подальший позитивний клінічний ефект. Залежно від діагнозу та перебігу захворювання спікер рекомендував від двох до шести ін’єкцій тромбоконцентратів (1 раз на 1-2 тижні) як підготовчий етап для введення концентратів, що містять МСК. При АН, у разі якщо пацієнт потребує швидкого проведення оперативного втручання, ​ін’єкційну терапію тромбоконцентратами проводять у післяопераційному періоді. Вводити МСК необхідно за допомогою ультразвукової навігації або навігації на основі електронно-оптичного перетворювача.

Вибір тактики застосування регенеративної ін’єкційної терапії при остеоартрозі значною мірою залежить від його фенотипу, яких на сьогодні в літературі зустрічається шість. Найбільш складним у прогностичному плані щодо застосування регенеративних технологій є пацієнти з переважанням механічного фенотипу, у яких превалюють порушення біомеханіки суглоба (обмеження рухів, деформації, значні зміни у геометрії суглобів).

Доповідач навів результати дослідження, у якому оцінювали зміну якості життя пацієнтів із різними стадіями остеоартрозу після застосування регенеративних технологій (Goliuk Ye. et al., 2020). Так, при 1-й стадії протягом першого року після введення аутологічних тромбоконцентратів відмічалося постійне зниження больового синдрому та покращення показників якості життя. У пацієнтів із 2-ю стадією спостерігались подібні результати, але на цій стадії рекомендовано внутрішньо­суглобове введення препаратів комбінувати з регіонарними методиками (капсула та бокові зв’язки). При 3-й стадії через 3 міс після лікування спостерігалась тенденція до погіршення якості життя й відновлення больового синдрому, тому у перші 3 міс після завершення курсу лікування тромбоконцентратами рекомендовано введення МСК.

Для вибору відповідної тактики застосування регенеративних технологій при АН використовують класифікацію Японського дослідницького комітету (JIC) та керуються стадією процесу (преколаптоїдна/постколаптоїдна):

  • При типі А ризик руйнування головки відсутній – ​рекомендована внутрішньосуглобова регенеративна ін’єкційна терапія тромбоконцентратами з подальшим внутрішньосуглобовим введенням МСК.
  • При типі В ризик руйнування складає близько 10% – ​рекомендовано попереднє введення тромбоконцентратів із подальшим внутрішньокістковим введенням (тунелізацією) МСК у зону некрозу.
  • При типі С1 ризик руйнування складає близько 30% – ​рекомендовано попереднє введення тромбоконцентратів з розвантаженням суглоба та подальше внутрішньокісткове введення (тунелізація) МСК у зону некрозу.
  • При типі С2 ризик руйнування складає близько 70% – ​рекомендовано до- та післяопераційне введення тромбоконцентратів із внутрішньокістковим (тунеліза­цією) та внутрішньосуглобовим введенням МСК.

Артроскопія колінного суглоба. Простими словами про непросту процедуру.

  • – Що таке артроскопія?
  • – Чому саме артроскопічне втручання, а не відкрита операція?
  • – Скільки триває діагностична чи лікувальна процедура артроскопічного втручання та як довго перебувають у стаціонарі після артроскопії?
  • – Які недоліки та можливі ускладнення після артроскопії?
  • – Які особливості післяопераційного догляду, перев’язування, антибіотикотерапія, зняття швів?
  • – Коли приходити на контрольний огляд та чи потрібно?
  • – Які протипоказання?
  • – Особливості реабілітації після артроскопії колінного суглоба?

Вище ми перерахували основні питання, які цікавлять пацієнта при спілкуванні з травматологом-ортопедом, коли стало питання про проведення артроскопічного втручання на колінному суглобі. На всі запитання ми відповімо в цьому огляді. На єдине, але, напевно, найважливіше для більшості пацієнтів питання – скільки коштує операція? – ми, на жаль, відповісти не зможемо. Причина в тому, що вартість операції залежить від багатьох факторів: вартість перебування в стаціонарі, ціни на витратні матеріали, вартість імплантів, якщо вони потрібні і т.д. Детально про ціну ви можете дізнатися у лікаря, якщо вам буде призначене артроскопічне втручання.

Давайте для початку згадаємо захворювання та пошкодження при яких проводиться артроскопія колінного суглоба:

  • – пошкодження зв’язок колінного суглоба – передня та задня хрестоподібні зв’язки, латеральна та медіальна колатеральні (бічні) зв’язки;
  • – пошкодження та захворювання менісків колінного суглоба;
  • – травми зв’язок надколінка;
  • – травматичні ушкодження та захворювання надколінка;
  • – остеонекроз виростків стегна та гомілки;
  • – хондроматоз колінного суглоба;
  • – пошкодження та захворювання синовіальної оболонки колінного суглоба;
  • – синдром медіопателярної складки;
  • – пошкодження суглобових поверхонь (хрящів) великогомілкової та стегнової кісток;
  • – артроскопія з метою діагностики (з можливістю подальшого лікування) – застосовується, якщо при неінвазивних методах апаратної діагностики (УЗД, КТ, МРТ, Рентгенографія) виникли проблеми з постановкою діагнозу або є протипоказання для їх застосування.

Детально про особливості проведення артроскопії колінного суглоба при виявленні вищезазначених патологій вам розповість лікар. Ми ж, загалом, хочемо познайомити пацієнтів з артроскопією та відповісти на часті питання, які були озвучені на початку матеріалу.

Що таке артроскопія?

Артроскопія (артроскопічна хірургія, arthroscopy, arthroscopic surgery) — мінімально інвазивна хірургічна маніпуляція, що здійснюється з метою діагностики та/або лікування ушкоджень внутрішньої частини суглоба. Проводиться з використанням артроскопа – різновид ендоскопа, який вводиться в суглоб через мікророзрізи (до 2-3 см залежно від патології або травми). Артроскопічні маніпуляції можуть виконуватися як для діагностики, так і для лікування багатьох ортопедичних захворювань колінного суглоба, включаючи: хондроматоз, пошкодження та захворювання менісків, розриви зв’язок, травми та захворювання синовіальної оболонки, пошкодження та захворювання суглобових поверхонь та виростків стегна та гомілки тощо.

Чому саме артроскопічне втручання, а не відкрита операція ?

Перевага артроскопії перед традиційною відкритою хірургією в тому, що суглоб повністю не відкривається. Замість цього, при артроскопії колінного суглоба робляться тільки два (іноді три) маленькі розрізи: один для введення артроскопа, інший – для хірургічних інструментів, за допомогою яких може бути здійснене повне або часткове видалення меніска, шов меніска, пластика зв’язок, тунелізація виростків при асептичних некрозах, видалення хондромних тіл, абляція або видалення ацетабулярної складки і т.д. Це скорочує процес післяопераційного відновлення та збільшує шанс успіху проведення операції, оскільки об `єм пошкодження тканин суглоба набагато нижчий, ніж у випадку з відкритою операцією. Це особливо зручно для професійних спортсменів, які часто стикаються з пошкодженнями колінних суглобів і при цьому мають швидко відновлюватись. Також після артроскопії рубці залишаються менш помітними завдяки незначній величині надрізів, що в свою чергу допомагає швидше відновити обсяги рухів у колінному суглобі та уникнути рубцевих контрактів (рубцеві контрактури – обмеженість рухливості суглоба, викликана рубцевим стягненням навколишніх м’яких тканин: м’язів, шкіри і тд., що виникають через отримані травми або після масованого оперативного втручання).

  • – точна діагностика (98-100%) та можливість відразу впливати на пошкоджені структури;
  • – малотравматичність;
  • – висока точність усіх маніпуляцій під візуальним контролем на моніторі;
  • – гарний косметичний ефект;
  • – рання реабілітація та швидке відновлення;
  • – при коректному проведенні операції та ретельному виконанні пацієнтом післяопераційного режиму ризик ускладнень (у тому числі інфікування післяопераційних доступів, гемартрозу, синовіту) менший у порівнянні з «відкритою» хірургією.

Після артроскопічного втручання виписка пацієнта на амбулаторне лікування відбувається протягом 1 – 3 днів, після відкритої операції – іноді перебування у стаціонарі може тривати до 12-14 днів.

Скільки триває діагностична чи лікувальна процедура артроскопічного втручання?

Зазвичай, сама артроскопія колінного суглоба поділена на 2 етапи:

  1. 1. Перш за все робиться діагностична артроскопія колінного суглоба. Це єдиний спосіб отримати інформацію про стан кісток, хрящової тканини, зв’язкового апарату та синовіальної оболонки суглоба, що дозволяє уточнити характер ушкоджень. Тривалість процедури становить 10-15 хвилин.
  2. 2. На другому етапі виконуються хірургічні необхідні маніпуляції. З урахуванням поставленого діагнозу та виду ушкоджень артроскопічна операція на суглобі триває від 15 – 40 хвилин до 1 години. Скоротити час операційного втручання допомагають правильне передопераційне планування та максимально можлива діагностика неінвазивними апаратними методами – УЗД, КТ, МРТ, рентгенографія.

Тривалість спостереження за пацієнтом у стаціонарі клініки не перевищує 1 – 2 доби. Починаючи з 3-ї доби, біль зменшується, тому лікування можна продовжити амбулаторно із суворим дотриманням усіх призначень лікаря, особливо у частині навантаження на колінний суглоб та обсягу рухів.

Які недоліки та можливі ускладнення після артроскопії?

Основний недолік цього методу: його можуть застосовувати лише висококваліфіковані хірурги з постійною практикою та удосконаленням, на навчання яких потрібно багато часу.

Також вартість самого обладнання, його обслуговування, одноразові витратні матеріали.

Незважаючи на зниження частоти ускладнень у порівнянні з відкритими операціями, при артроскопії, як і при проведенні будь-якої іншої інвазивної процедури, можуть розвинутися ускладнення. Ускладнення відбуваються дуже рідко і зазвичай не становлять серйозної небезпеки для здоров’я. Більшість із них можна запобігти у процесі передопераційного планування, знаючи особливості анатомічної будови суглоба пацієнта та при правильному застосуванні техніки.

Найбільш частим ускладненням під час операції є пошкодження хряща хірургічним інструментом, чи то через відсутність належного досвіду у хірурга, високої щільності оперованого суглоба або тривалості та складності операції. Іноді, хоч і дуже рідко, пошкоджуються інші суглобові структури, такі як нерви та великі кровоносні судини внаслідок перетягування стегна джгутом. Відносно часте післяопераційне ускладнення – утворення кров’яної рідини у суглобі – гемартроз та синовіт. Крім того, як і за будь-якої операції, при артроскопії може розвинутись післяопераційна інфекція, хоча ризик становить менше 1%. Ризик розвитку тромбозу чи емболії також досить низький.

Які особливості післяопераційного догляду, перев’язування, антибіотикотерапія, зняття швів?

Як і за будь-якої хірургічної операції після артроскопії колінного суглоба пацієнт кілька днів перебуває у стаціонарі під постійним контролем медперсоналу. Перев’язування та обробка місць введення артроскопа та інструментів проводять під контролем лікаря. Профілактично може призначатися антибіотикотерапія та інші медикаменти (антикоагулянти для профілактики тромбоемболії, знеболюючі та ін.за призначенням лікаря та за наявності супутніх захворювань). Зазвичай шви знімають амбулаторно за місцем проживання або при контрольному відвідуванні лікаря через 5-7 днів за показаннями.

Коли приходити на контрольний огляд та чи потрібно?

Залежно від причини втручання та обсягу операції (артроскопії) контрольний огляд проводять через 1-3-6-12 місяців, щоб оцінити обсяг руху в суглобі, провести оцінку сили м’язів ураженої кінцівки та дозволити дозовані навантаження. У деяких випадках при контрольному відвідуванні лікаря можуть знадобитися додаткові обстеження КТ, МРТ, УЗД.

Які протипоказання?

Проведення втручання протипоказане пацієнтам з гнійними ураженнями шкіри та підшкірної жирової клітковини у місці операції, при суглобових анкілозах та виражених контрактурах, порушенні згортання крові, тяжких соматичних захворюваннях у період загострення. Докладніше про протипоказання у кожному конкретному випадку вам розповість лікар під час консультації.

Особливості реабілітації після артроскопії колінного суглоба?

Під час реабілітаційного періоду слід уникати різких рухів, підвищених навантажень, а також теплових процедур в перші дні після втручання, які здатні спровокувати кровотечу.

Навантаження та розробку обсягу рухів у суглобі (особливо після операції на зв’язках) потрібно збільшувати поступово під контролем досвідченого реабілітолога. Різке збільшення навантаження та рухів може призвести до повторного пошкодження прооперованих структур суглоба та звести нанівець усі результати операції.

Фізпроцедури, ЛФК, кінезіологічне тейпування призначають із перших днів після операції під контролем досвідчених фахівців.

Для стабілізації біомеханіки руху рекомендують використовувати спеціальні ортези із фіксацією обсягу рухів, а також індивідуальні ортопедичні устілки чи взуття.

Не забувайте, вдало виконана операція – це лише половина шляху до одужання! Тільки чітке виконання всіх призначень, постійний зв’язок із лікарем та контроль реабілітаційних заходів на всіх етапах дає максимальну ймовірність в отриманні відмінного результату лікування та швидкого повернення до роботи та звичного способу життя. Як би вам не хотілося, навіть через біль, повернутися до ладу, існують біологічні норми загоєння ушкоджень та зрощення кісток, зв’язок та сухожилків. Спроби обдурити природу закінчаться повторними ушкодженнями прооперованих структур та новими операціями.

Дотримання призначень, терпіння та постійний контакт із лікарем – запорука успішного лікування та якнайшвидшого одужання.

Про нас

Відділення травматології та ортопедії дорослих ДУ НІТО НАМНУ

На сьогодні, основними напрямками науково-практичної діяльності відділення травматології та ортопедії дорослих є ортопедичне лікування дегенеративно-дистрофічних захворювань суглобів (остеоартроз, асептичний некроз, внутрішньосуглобові переломи та їх наслідки та ін.), всі види артроскопічних втручань на колінному суглобі, коригуючі остеотомії, первинне, ревізійне та індивідуальне ендопротезування кульшового та колінного суглобів, лікування переломів та їх наслідків.

Олег Анатолійович Костогриз - Завідувач відділу травматології та ортопедії дорослих, доктор мед. наук, Заслужений лікар України

Записатися на прийом

Тел:
+38(099)064-82-87
+38(096)064-82-87
E-mail:
arthroclinic.com.ua@gmail.com

Працюємо ...

Пн - Пт: 09.00 -16.00
Сб - Нд: вихідний
Через дію військового стану та ведення бойових дій, всі консультації проводяться за попереднім узгодженням з лікарем. Дякуємо за розуміння.