Асептичний некроз голівки стегнової кістки та «стовбурові клітини в ортопедії-травматології». Чи можна зберегти суглоб та обійтись без ендопротезування при виявленому асептичному некрозі голівки стегнової кістки?
Проблему асептичного некрозу (остеонекрозу) неодноразово підіймали у різних наукових публікаціях. Сьогодні ми поговоримо про остеонекроз голівки стегнової кістки з огляду на органозберігаючі методи лікування.
Основні теми матеріалу:
Що таке асептичний некроз?
Коротко про анатомію та особливості кровопостачання голівки стегнової кістки
Причини виникнення остеонекрозу
Рання діагностика, яка дає можливість врятувати суглоб
Комплексне органозберігаюче лікування остеонекрозу голівки стегнової кістки
Ендопротезування кульшового суглобу – коли консервативна терапія безсила
Особливості реабілітації пацієнтів з остеонекрозом голівки стегнової кістк
Що таке асептичний некроз голівки стегнової кістки?
Асептичний некроз голівки стегнової кістки (АНГСК) це складна патологія, що виникає через порушенні кровообігу у ділянці кульшового суглоба, а також при жировій дистрофії кісткового мозку – відбувається зміна васкуляризації дрібних кровоносних судин, що живлять передню та верхню частину голівки стегнової кістки. Ця зона некрозу, згодом, призводить до втрати відповідності форм суглобових поверхонь, що, в свою чергу, призводить до ураження тканини та її подальшого ʺвідмиранняʺ. Хвороба небезпечна тим, що розвивається дуже швидко та, на перших етапах, майже безсимптомно. При подальшому прогресуванні патології розвивається ранній остеоартроз та повна втрата функції суглоба, які можна відновити тільки за допомогою тотального ендопротезування.
Зазвичай патологію розділяють на два види:
Ідіопатичний остеонекроз – асептичний некроз голівки стегнової кістки, що виник без видимої причини.
Вторинний – асептичний некроз, що виникає внаслідок впливу несприятливих факторів або травми.
Коротко про анатомію – особливості кровопостачання голівки стегнової кістки
Докладно анатомію кульшового суглоба ми розглядали у одному з попередніх матеріалів «Травматичні пошкодження та захворювання кульшового суглоба», тому коротко зупинимося на особливостях кровопостачання голівки стегнової кістки.
Як видно з малюнку, кровопостачання у даному сегменті дуже ускладнене та не має резервних можливостей. Особливо це стосується людей похилого віку, та пацієнтів з системними захворюваннями, які викликають ускладнення з боку судин та крові.
Про причини виникнення некрозу поговоримо далі
Причини виникнення остеонекрозу голівки стегнової кістки схожі з причинами виникнення такої патології в інших сегментах:
Асептичний некроз виникає з таких причин:
вивихи стегнової кістки, переломи шийки стегнової кістки і самої голівки, а також хірургічні втручання;
тривалий прийом кортикостероїдів, особливо при лікуванні системних патологій або інших захворювань, наприклад системний червоний вовчак або COVID-19;
зловживання алкоголем, що призводить до метаболічних порушень;
тривалий прийом знеболювальних препаратів, які мають суттєвий вплив на властивості крові;
аутоімунні захворювання, включаючи склеродермію, геморагічний васкуліт, системний червоний вовчак, ревматоїдний поліартрит і т. д.
Як показали дослідження, перше місце серед системних захворювань які можуть призвести до розвитку остеонекрозу, займає червоний вовчак – від 3 до 30% випадків;
кесонна хвороба, характерна для водолазів, шахтарів та представників інших професій, які зумовлюють роботу в умовах швидкого зниження тиску газової суміші, що вдихається;
променева хвороба або променева терапія, що проводилася для придушення злоякісної пухлини;
синдром кінського хвоста, зумовлений стисканням спинномозкових корінців на рівні поперекового відділу хребта.
У деяких випадках зрозуміти, що саме спровокувало появу патологічних процесів просто не вдається. В такій ситуації говорять про ідіопатичну форму асептичного некрозу. Згідно з дослідженнями, таких форм розлади виявляють до 20% випадків. При цьому буває, що з часом вдається визначити вихідний фактор порушень кровообігу, діагноз уточнюють та змінюють. Бувають випадки, коли до патологічних процесів приєднуються інші чинники. Спостерігається посилення деструктивних процесів. Порушення кровотоку посилюється, через що розвивається ділянка остеопорозу. В результаті, ситуація не тільки не стабілізується, а й постійно прогресує, стає все більш важкою. Усередині кістки посилюється тиск, ділянка омертвіння стає дедалі більшою. Формуються повні або часткові патологічні переломи.
Асептичний некроз голівки стегнового кістки (АНГСК) обумовлений порушенням кровообігу, що призводить до ішемії та подальшого некрозу тканини. Припинення кровопостачання до голівки стегнової кістки може бути обґрунтовано різними факторами, включаючи судинні порушення, травми, алкогольне отруєння, прийом глюкокортикоїдів, вірусні та аутоімунні захворювання, наявність генетичної схильності та ін.
Крім відомих чинників про які ми писали вище, існують фактори ризику розвитку АНГСК Врахування етіології АНГСК необхідне для визначення оптимального підходу до діагностики та лікування цього стану.
Порушення кровопостачання: кровопостачання кістки може бути порушено через судинні захворювання або травму, що призводить до ішемії та некрозу голівки стегнової кістки. Порушення з боку формули крові «згущення крові», також може викликати тромбоз судин на розвиток остеонекрозу.
Травми: травматичне пошкодження кістки може спричинити порушення кровопостачання та сприяти розвитку АНГСК.
Алкогольне отруєння: вживання великих доз алкоголю може негативно вплинути на кровообіг, збільшуючи ризик асептичного некрозу голівки стегнової кістки.
Вживання глюкокортикоїдів: довгострокове вживання глюкокортикоїдів може впливати на метаболізм кісткової тканини та сприяти розвитку некрозу.
Генетичні фактори: деякі спадкові захворювання та генетичні мутації можуть збільшити ризик розвитку асептичного некрозу голівки стегнової кістки.
Аномалії розвитку: вроджені аномалії розвитку суглобів (дисплазія) та судин можуть бути причиною асептичного некрозу голівки стегнової кістки
Клінічна картина асептичного некрозу голівки стегнової кістки
Клінічна картина асептичного некрозу голівки стегнової кістки може варіюватися залежно від ступеня ураження та індивідуальних особливостей пацієнта. Основними симптомами є біль в ділянці стегна та кульшового суглоба, часто посилюється при навантаженні та полегшуються у стані спокою. Біль часто має іррадіацію вниз по нозі, рідше – в пах. Поступово може розвинутися кульгавість та контрактура через деформацію та деструкцію суглоба, що обмежує рух та погіршує якість життя пацієнта.
Пацієнти з асептичним некрозом голівки стегнової кістки часто стикаються з обмеженням рухливості у кульшовому суглобі, а також з болісними симптомами під час ходьби або сидіння. У разі прогресування захворювання може виникнути кульгавість, що ще більше обмежує здатність пацієнта до переміщення та повсякденної активності. Важливо зауважити, що своєчасне виявлення та лікування асептичного некрозу голівки стегнової кістки має ключове значення для запобігання ускладнень та збереження функціональності суглоба.
Біль в ділянці стегна, що посилюються при навантаженні й зменшується у стані спокою.
Іррадіація болю вниз по нозі, або в пах.
Поступовий розвиток кульгавості через деформацію та деструкцію суглоба.
Обмеження рухомості в кульшовому суглобі – контрактури.
Болючі симптоми під час ходьби або сидіння.
Стадії захворювання
Існує декілька класифікацій остеонекрозу, ось одна з них
I-стадія – пацієнт ще не знає про захворювання, біль може виникати після навантажень та швидко проходить після відпочинку без застосування знеболюючих засобів. Мікроскопічні зміни структури кістки виявляються тільки на МРТ, на рентгені кульшовий суглоб без видимих змін та патологій. Розвивається субхондральний остеонекроз, при якому уражається губчаста речовина голівки стегнової кістки при незміненому хрящі. Зона структурних змін не перевищує 10%;
ІІ-стадія – можливе відчуття невеликого дискомфорту в ураженій ділянці. Відбувається імресійний (вдавлений) перелом, при якому поверхня голівки стегнової кістки має тріщини типу «шкаралупи, що тріснула». У зоні навантаження трабекули тонкі кісткові пластинки мають тріщини неправильної форми або осередки мікро колапсу. Зона структурних змін становить більше від 10 до 30%. Біль при навантаженні не завжди проходить після відпочинку, пацієнти починають приймати знеболювальні засоби.
III-стадія – під час руху виникає гострий біль, який не зникає у стані спокою. Це стадія фрагментації, яка характеризується нерівністю контурів голівки стегнової кістки, легким ступенем колапсу, виникненням кількох осередків ущільнення чи кістозної перебудови. Міжсуглобовий простір звужується чи розширюється. Зона структурних змін становить більше 30-50%.
IV-стадія – гострий біль навіть у положенні лежачи без навантаження, суглоб втрачає функціональність. Відбувається вивих або підвивих. Голівка повністю руйнується. Структура трабекул розчинена чи ущільнена, смуги “тріщин” неправильної форми. Внутрішні або зовнішні краї кульшової западини зміщуються. Міжсуглобовий простір звужений або не прослідковується. Зона структурних змін становить 50–80%.
Рання діагностика, яка дає можливість врятувати суглоб
Рання діагностика асептичного некрозу голівки стегнової кістки відіграє найважливішу роль у виборі оптимального лікування. Далі мова піде про рекомендований алгоритм діагностики АНГСК.
Клінічний огляд та анамнез
Зважаючи на те, що до 20% випадків АНГСКє ідіопатичними (не мають видимих причин виникнення патології), рання діагностика може бути ускладнена. Лікар проводить огляд пацієнта та обговорює його медичну історію, включаючи можливі травми, прийом ліків (особливо гормональних препаратів), наявність інших захворювань – системні, аутоімунні, вірусні захворювання, що можуть викликати розвиток асептичного некрозу. На 2-3 стадії огляд може виявити характерні для патології кульшових суглобів симптоми, але не підтвердитись діагноз – біль, кульгавість, незначні контрактури, набряк, локальне підвищення температури.
Рентгенографія
Одним з перших методів діагностики є рентгенографія, яка забезпечує візуалізацію структурних змін в головці стегнової кістки. На жаль на початкових стадіях абсолютно неінформативна, та може призвести до неправильно встановленого діагнозу та подальшого прогресування патології.
Магнітно-резонансна томографія (МРТ)
МРТ дозволяє отримати максимально детальне зображення стану голівки стегнової кістки, її внутрішніх структур та навколишніх тканин. Цей метод допомагає визначити ступінь ураження кістки, оцінити кровопостачання і виявити ознаки некрозу навіть на початкових стадіях.
Комп'ютерна томографія (КТ)
КТ також може використовуватися для додаткової оцінки стану голівки стегнової кістки. Цей метод забезпечує більш точне зображення структури кістки і дозволяє виявити навіть дрібні зміни у кістковій тканині.
Кісткова сцинтиграфія (остеосцинтиграфія)
Остеосцинтиграфія – метод радіонуклідної візуалізації кістково-суглобового апарату з використанням остеотропних радіофармпрепаратів (РФП), призначений для виявлення ділянок патологічного порушення метаболізму кісткової тканини внаслідок деструктивно-репаративних процесів різної етіології.
Лабораторні аналізи крові
Дослідження на маркери запалення та біохімічні показники можуть бути корисними для підтвердження діагнозу АНГСК та оцінки загального стану пацієнта.
Біопсія кістки
Проведення біопсії для отримання зразка тканини може бути необхідним для більш точного визначення причин некрозу та встановлення діагнозу з високою впевненістю.
Діагностика асептичного некрозу голівки стегнової кістки вимагає комплексного підходу, який включає клінічне обстеження, детальне вивчення медичної історії пацієнта, а також проведення додаткових інструментальних та лабораторних досліджень. Розуміння та використання різних методів діагностики асептичного некрозу голівки стегнової кістки дозволяє лікарям точно визначити стан пацієнта та розробити ефективний план лікування. Своєчасне звернення по медичну допомогу при підозрі на АНГСК грає ключову роль у позитивному консервативному лікування та збереженні кульшового суглоба.
Особливості лікування остеонекрозу голівки стегнової кістки
Комплексне лікування остеонекрозу голівки стегнової кістки на ранніх стадіях може не тільки зупинити розвиток патології та зберегти суглоб від руйнування та подальшого ендопротезування, а й повністю вилікували патологію та позбутися патологічних проявів остеонекрозу. На жаль, більшість пацієнтів звертаються за допомогою на пізніх стадіях, коли комплексна консервативна терапія вже не може зупинити розвиток патології, а єдиною альтернативою позбутися проблеми є ендопротезування.
Органозберігаючі методи лікування асептичного некрозу голівки стегнової кістки.
Консервативне лікування асептичного некрозу голівки стегнової кістки спрямоване на покращення кровопостачання ураженої ділянки, зменшення запалення, підтримання та відновлення функції суглоба.
Основні підходи до консервативного лікування включають методи, такі як: фізіо-терапевтичне лікування, лікувальна фізкультура та масаж. Фізметоди направлені а покращення кровообігу в ділянці кульшового суглоба, зміцнення м’язів кульшового суглоба та усунення факторів ризику, таких як куріння та зайва вага.
Лікування основного захворювання: якщо асептичний некроз спровокований іншим медичним станом, лікування основного захворювання також може бути ключовим кроком у виправленні причини та подальшому відновленні суглоба. Також, по можливості, при лікуванні основного системного захворювання, що стало причиною розвитку остеонекрозу, потрібно повністю відмовитися від прийому глюкокортикоїдів. У разі неможливості, слід зменшити дози препаратів до мінімальних.
На початкових стадіях для зниження больового синдрому та покращення кровопостачання рекомендується тунелізація (декомпресія) ураженої ділянки голівки стегнової кістки. Тунелізація та декомпресія з подальшим введенням стовбурових клітин в ділянку патологічних змін при асептичному некрозі – це хірургічна операція, яка полягає у формуванні додаткових каналів у прилеглих до осередку ураження ділянках голівки стегнової кістки. Вона дозволяє усунути або уповільнити руйнування кістки за рахунок механічного зменшення внутрішньокісткового тиску та покращення мікроциркуляції в тканинах. Іноді в поєднанні зі стовбуровими клітинами або фракціями росту використовують ало -або аутотрансплантат кісткової тканини.
Декілька слів про особливості отримання та введення стовбурових клітин за допомогою запатентованої технології фірми Arthrex
Як писали вище, у випадку з асептичним некрозом голівки стегнової кістки у поєднанні з комплексною медикаментозною терапією та декомпресією (тунелізацією) найчастіше використовують концентрат кісткового мозку BMAС, технологію одержання якого розробила та запатентувала фірма Arthrex.
Алгоритм проведення процедури отримання та введення концентрату стовбурових клітин
Пацієнт заздалегідь обстежується лабораторно, інструментально, визначаються показання та можливі протипоказання. Усі маніпуляції з біологічним матеріалом відбуваються із дотриманням жорстких правил асептики та антисептики. Під час забору кісткового мозку знеболювання досягається седацією та/або місцевою інфільтративною анестезією під динамічним моніторингом та анестезіологічним супроводом. За допомогою кісткової голки типу Jamshidi через точковий розріз шкіри забирається 80-200 мл червоного кісткового мозку з крила тазу під рентгенологічним контролем. Центрифугування на спеціалізованому устаткуванні поділяє кістковий мозок на фракції, цільовий шар відбирається і під ЕОП або УЗД контролем вводиться у ушкоджену ділянку. Цикл аутотрансплантації передбачає короткочасне перебування кісткового мозку поза організмом та відсутність контакту із зовнішнім середовищем, що сприяє збереженню активності клітин.
Концентрований аспірат кісткового мозку є біологічно активною рідиною, яку можна ввести шляхом ін’єкції безпосередньо в місце відновлення, локально формуючи певний обсяг концентрованого аспірату кісткового мозку для підтримки та прискорення загоєння. З аспіратом кісткового мозку перед внесенням у ділянку ортопедичної процедури можна змішувати ауто- або алотрансплат, а також синтетичний матеріал (наприклад гіалуронової кислоти).
Інноваційна технологія системи Angel ставить її поза конкуренцією. В системі Angel використовується патентована система датчиків тромбоцитів та автоматизований процес, що запускається одним натисканням кнопки, для приготування спеціалізованого концентрату з аспірату кісткового мозку (АКМ).
Особливості та її переваги
патентована система датчиків тромбоцитів;
регульовані концентрації тромбоцитів;
регульовані концентрації лейкоцитів;
гнучкий об’єм обробки 40мл – 180мл;
кожен набір для обробки дозволяє виконати 3 цикли обробки до 180 мл у одного пацієнта;
Замкнута система видає збіднену тромбоцитами плазму (PPP) та еритроцити в окремих стерильних відділеннях.
Механізм дії
Технологія стимулювання кістковим мозком, така як мікрофактурінг, активно розвивається понад 20 років. Кістковий мозок є джерелом стовбурових клітин та клітин-попередників, які:
Диференціюються в різні тканини (наприклад, кістка, хрящ, сухожилля, звязки, жирову тканину, м’язову, нервову);
Беруть участь у підтримці та відновленні інших тканин.
Хірургічний втручання може бути необхідним у випадках, коли консервативні методи не дають очікуваного результату або коли вже виникли серйозні ушкодження суглоба.
Оперативні (хірургічні) методи лікування можуть включати такі процедури, як артроскопічні втручання, остеотомії або ендопротезування суглоба. Застосування технік регенеративної медицини, таких як ін’єкції препаратів, що сприяють регенерації тканин, також може використовуватися для поліпшення стану ураженої голівки стегнової кістки. Оптимальний вибір методів лікування повинен бути зазначений індивідуально залежно від ступеню розвитку захворювання та особливостей пацієнта.
Тотальне ендопротезування кульшового суглоба показано при незворотних змінах у пацієнтів віком від 40 років або у молодих людей з колапсом голівки стегнової кістки та дегенерацією кульшової западини. Про ендопротезування кульшового суглобу ми неодноразово писали в наших блогах.
Особливості профілактики асептичного некрозу голівки стегнової кістки
Специфічної профілактики АНДСК не існує. Через відсутність у науковців повного розуміння механізмів розвитку захворювання досить важко розробити комплекс заходів для запобігання патології.
Профілактика асептичного некрозу голівки стегнової кістки спрямована на мінімізацію факторів ризику, що призводять до цього захворювання. Серед основних заходів профілактики важливе значення має підтримання здорового способу життя, включаючи відмову від шкідливих звичок, регулярне фізичне навантаження, а також збалансоване харчування. Контроль над факторами ризику, такими як вживання алкоголю, травми й прийом певних лікарських засобів, також важливий для профілактики розвитку некрозу голівки стегнової кістки.
Проведення регулярних обстежень і скринінгів серед осіб з підвищеним ризиком розвитку цього захворювання може забезпечити раннє виявлення початкових ознак некрозу голівки стегнової кістки і призначення своєчасного лікування. Обізнаність пацієнтів і проведення профілактичних консультацій є важливими для підвищення інформованості про фактори ризику і стратегії запобігання розвитку некрозу голівки стегнової кістки.
Підтримка здорового способу життя: Активний спосіб життя, регулярні фізичні вправи та здорове харчування сприяють підтримці здоров’я кістково-м’язової системи.
Відмова від шкідливих звичок: Уникання куріння та вживання алкоголю допомагає знизити ризик розвитку асептичної некрозу голівки стегнової кістки, оскільки ці фактори можуть негативно впливати на кровопостачання кісток.
Профілактика травм: Уникання травм та запобігання ударів в ділянці стегна та кульшового суглоба сприяє зниженню ймовірності розвитку некрозу голівки стегнової кістки.
Контроль за лікарськими засобами: Слід проконсультуватися з лікарем перед застосуванням ліків, які можуть негативно впливати на стан кісткової тканини, особливо при тривалому застосуванні гормонів.
Регулярні обстеження: Проведення регулярних обстежень у пацієнтів з факторами ризику виникнення асептичної некрозу голівки стегнової кістки дозволяє виявити початкові ознаки ураження та призначити своєчасне лікування
Асептичний некроз голівки стегнової кістки – це серйозний стан, який може призвести до порушення функції суглоба та значної болі під час руху. Цікавим фактом є те, що ця хвороба впливає переважно на чоловіків у віці від 30 до 50 років, хоча жінки та діти також можуть зіткнутися з цим лихом при наявності факторів ризику про які ми писали раніше. Іншим цікавим аспектом є те, що розвиток асептичного некрозу голівки стегнової кістки може бути пов’язаний з різними факторами ризику, включаючи вживання алкоголю, травми, прийом деяких лікарських засобів та спадковість.
Наукові дослідження продовжують глибше розуміти механізми розвитку асептичного некрозу голівки стегнової кістки, а нові методи діагностики та лікування постійно вдосконалюються. Окрім того, що ця хвороба може спричинити значне нездужання у пацієнтів, її розуміння та своєчасне лікування відіграють ключову роль у запобіганні ускладнень та збереженні здоров’я суглоба.
Реабілітація після лікування асептичного некрозу голівки стегнової кістки
В незалежності від способу лікування всі реабілітаційні заходи направлені на відновлення рухів у кульшовому суглобі, сили м’язів та опороздатності кінцівки.
У разі операційних втручань на пізніх стадіях при асептичному некрозі голівки стегнової кістки реабілітація відіграє важливу роль у відновленні функціональності суглоба та забезпеченні успішних результатів лікування.
Далі докладний огляд ключових етапів та рекомендацій щодо реабілітації:
Ранній післяопераційний період (1-4 тижні)
Догляд за раною: важливо стежити за станом післяопераційної рани, дотримуватись правил гігієни та змінювати пов’язку згідно з рекомендаціями лікаря.
Іммобілізація та підтримка: у деяких випадках може знадобитися використання ортезу або інших пристроїв для стабілізації суглоба та запобігання небажаним рухам.
Фізична терапія: включає вправи для відновлення рухливості суглоба, зміцнення м’язів і поліпшення кровообігу в ділянці кульшового суглоба.
Відновлювальний період (5-8 тижнів)
Вправи для відновлення функцій: пасивні та активні вправи спрямовані на відновлення діапазону рухів та зміцнення м’язів навколо кульшового суглоба.
Фізіотерапія: застосування різних фізіотерапевтичних процедур для покращення суглобової рухливості та зняття м’язової напруги.
Масаж та лікувальні процедури: для покращення тканинної регенерації та зниження больового синдрому.
Пізній відновлювальний період (9-12 тижнів)
Вправи на зміцнення: використання тренувань з обтяженнями для відновлення сили та стабільності кульшового суглоба.
Вправи у воді: для покращення координації та сили м’язів при мінімальному навантаженні на суглоби.
Функціональні тренування: спрямовані на відновлення навичок та підготовку до повсякденних дій.
Повернення до звичайної активності (3-6 місяців)
Спеціалізовані тренування: для відновлення навичок, необхідних для повсякденних та спортивних дій.
Поступове збільшення навантаження: контрольоване збільшення фізичної активності під наглядом фахівця.
Регулярні огляди лікаря: для оцінки прогресу відновлення та коригування програми реабілітації.
Реабілітація після операції при асептичному некрозі голівки стегнової кістки вимагає терпіння, старанності та дотримання рекомендацій фахівців. Правильно проведена реабілітація допоможе пацієнтові повернутися до активного життя з відновленою функціональністю суглоба та покращеною якістю життя.
Підбиваючи підсумки
Існує кілька відомих факторів ризику розвитку остеонекрозу, але точний патогенез залишається невстановленим. Більш ймовірно, що до руйнування кісткових клітин призводить поєднання різних факторів та станів. Чим раніше в процесі захворювання встановлюється діагноз, тим ефективнішими будуть превентивні заходи і тим кращий прогноз. Комплексне лікування із застосуванням медикаментозної терапії, тунелізація із введення в патологічний осередок стовбурових клітин дають підтверджений позитивний результат.
На жаль, на пізніх стадіях, єдиним способом лікування цієї патології залишається ендопротезування.
Згода користувача. Продовжуючи роботу на цьому сайті, Ви тим самим погоджуєтеся приймати файли Cookie на вашому пристрої. Якщо Ви відмовитеся отримувати наші файли Cookie, ми не можемо гарантувати, що Ваш візит на сайт буде максимально успішним.
Асептичний некроз голівки стегнової кістки та «стовбурові клітини в ортопедії-травматології». Чи можна зберегти суглоб та обійтись без ендопротезування при виявленому асептичному некрозі голівки стегнової кістки?
Що таке асептичний некроз голівки стегнової кістки?
Асептичний некроз голівки стегнової кістки (АНГСК) це складна патологія, що виникає через порушенні кровообігу у ділянці кульшового суглоба, а також при жировій дистрофії кісткового мозку – відбувається зміна васкуляризації дрібних кровоносних судин, що живлять передню та верхню частину голівки стегнової кістки. Ця зона некрозу, згодом, призводить до втрати відповідності форм суглобових поверхонь, що, в свою чергу, призводить до ураження тканини та її подальшого ʺвідмиранняʺ. Хвороба небезпечна тим, що розвивається дуже швидко та, на перших етапах, майже безсимптомно. При подальшому прогресуванні патології розвивається ранній остеоартроз та повна втрата функції суглоба, які можна відновити тільки за допомогою тотального ендопротезування.
Зазвичай патологію розділяють на два види:
Коротко про анатомію – особливості кровопостачання голівки стегнової кістки
Докладно анатомію кульшового суглоба ми розглядали у одному з попередніх матеріалів «Травматичні пошкодження та захворювання кульшового суглоба», тому коротко зупинимося на особливостях кровопостачання голівки стегнової кістки.
1. Глибока артерія стегна. 2. Пронизна артерія. 3. Низхідна гілка. 4. Поперечна гілка. 5. Висхідна гілка. 6. Латеральна артерія, що огинає стегнову кістку. 7. Медіальна артерія, що огинає стегнову кістку. 8. Поверхнева надчеревна артерія. 9. Поверхнева артерія, що огинає клубову кістку. 10. Глибока артерія, що огинає клубову кістку. 11. Зовнішня клубова артерія. 12. Черевна частина аорти; черевна аорта. 13. Внутрішня клубова артерія. 14. Верхня сіднична артерія. 15. Запірна артерія. 16. Внутрішня статева артерія. 17. Поверхнева зовнішня статева артерія. 18. Замикальна артерія, задня гілка, гілка вертлюгової западини. 19. Глибока зовнішня статева артерія. 20. Стегнова артерія.
Кровопостачання голівки та шийки стегнової кістки
Як видно з малюнку, кровопостачання у даному сегменті дуже ускладнене та не має резервних можливостей. Особливо це стосується людей похилого віку, та пацієнтів з системними захворюваннями, які викликають ускладнення з боку судин та крові.
Про причини виникнення некрозу поговоримо далі
Причини виникнення остеонекрозу голівки стегнової кістки схожі з причинами виникнення такої патології в інших сегментах:
Асептичний некроз виникає з таких причин:
Як показали дослідження, перше місце серед системних захворювань які можуть призвести до розвитку остеонекрозу, займає червоний вовчак – від 3 до 30% випадків;
У деяких випадках зрозуміти, що саме спровокувало появу патологічних процесів просто не вдається. В такій ситуації говорять про ідіопатичну форму асептичного некрозу. Згідно з дослідженнями, таких форм розлади виявляють до 20% випадків. При цьому буває, що з часом вдається визначити вихідний фактор порушень кровообігу, діагноз уточнюють та змінюють. Бувають випадки, коли до патологічних процесів приєднуються інші чинники. Спостерігається посилення деструктивних процесів. Порушення кровотоку посилюється, через що розвивається ділянка остеопорозу. В результаті, ситуація не тільки не стабілізується, а й постійно прогресує, стає все більш важкою. Усередині кістки посилюється тиск, ділянка омертвіння стає дедалі більшою. Формуються повні або часткові патологічні переломи.
Етіологія асептичного некрозу голівки стегнової кістки
Асептичний некроз голівки стегнового кістки (АНГСК) обумовлений порушенням кровообігу, що призводить до ішемії та подальшого некрозу тканини. Припинення кровопостачання до голівки стегнової кістки може бути обґрунтовано різними факторами, включаючи судинні порушення, травми, алкогольне отруєння, прийом глюкокортикоїдів, вірусні та аутоімунні захворювання, наявність генетичної схильності та ін.
Крім відомих чинників про які ми писали вище, існують фактори ризику розвитку АНГСК Врахування етіології АНГСК необхідне для визначення оптимального підходу до діагностики та лікування цього стану.
Клінічна картина асептичного некрозу голівки стегнової кістки
Клінічна картина асептичного некрозу голівки стегнової кістки може варіюватися залежно від ступеня ураження та індивідуальних особливостей пацієнта. Основними симптомами є біль в ділянці стегна та кульшового суглоба, часто посилюється при навантаженні та полегшуються у стані спокою. Біль часто має іррадіацію вниз по нозі, рідше – в пах. Поступово може розвинутися кульгавість та контрактура через деформацію та деструкцію суглоба, що обмежує рух та погіршує якість життя пацієнта.
Пацієнти з асептичним некрозом голівки стегнової кістки часто стикаються з обмеженням рухливості у кульшовому суглобі, а також з болісними симптомами під час ходьби або сидіння. У разі прогресування захворювання може виникнути кульгавість, що ще більше обмежує здатність пацієнта до переміщення та повсякденної активності. Важливо зауважити, що своєчасне виявлення та лікування асептичного некрозу голівки стегнової кістки має ключове значення для запобігання ускладнень та збереження функціональності суглоба.
Стадії захворювання
Існує декілька класифікацій остеонекрозу, ось одна з них
Рання діагностика, яка дає можливість врятувати суглоб
Рання діагностика асептичного некрозу голівки стегнової кістки відіграє найважливішу роль у виборі оптимального лікування. Далі мова піде про рекомендований алгоритм діагностики АНГСК.
Клінічний огляд та анамнез
Зважаючи на те, що до 20% випадків АНГСК є ідіопатичними (не мають видимих причин виникнення патології), рання діагностика може бути ускладнена. Лікар проводить огляд пацієнта та обговорює його медичну історію, включаючи можливі травми, прийом ліків (особливо гормональних препаратів), наявність інших захворювань – системні, аутоімунні, вірусні захворювання, що можуть викликати розвиток асептичного некрозу. На 2-3 стадії огляд може виявити характерні для патології кульшових суглобів симптоми, але не підтвердитись діагноз – біль, кульгавість, незначні контрактури, набряк, локальне підвищення температури.
Рентгенографія
Одним з перших методів діагностики є рентгенографія, яка забезпечує візуалізацію структурних змін в головці стегнової кістки. На жаль на початкових стадіях абсолютно неінформативна, та може призвести до неправильно встановленого діагнозу та подальшого прогресування патології.
Магнітно-резонансна томографія (МРТ)
МРТ дозволяє отримати максимально детальне зображення стану голівки стегнової кістки, її внутрішніх структур та навколишніх тканин. Цей метод допомагає визначити ступінь ураження кістки, оцінити кровопостачання і виявити ознаки некрозу навіть на початкових стадіях.
Комп'ютерна томографія (КТ)
КТ також може використовуватися для додаткової оцінки стану голівки стегнової кістки. Цей метод забезпечує більш точне зображення структури кістки і дозволяє виявити навіть дрібні зміни у кістковій тканині.
Кісткова сцинтиграфія (остеосцинтиграфія)
Остеосцинтиграфія – метод радіонуклідної візуалізації кістково-суглобового апарату з використанням остеотропних радіофармпрепаратів (РФП), призначений для виявлення ділянок патологічного порушення метаболізму кісткової тканини внаслідок деструктивно-репаративних процесів різної етіології.
Лабораторні аналізи крові
Дослідження на маркери запалення та біохімічні показники можуть бути корисними для підтвердження діагнозу АНГСК та оцінки загального стану пацієнта.
Біопсія кістки
Діагностика асептичного некрозу голівки стегнової кістки вимагає комплексного підходу, який включає клінічне обстеження, детальне вивчення медичної історії пацієнта, а також проведення додаткових інструментальних та лабораторних досліджень. Розуміння та використання різних методів діагностики асептичного некрозу голівки стегнової кістки дозволяє лікарям точно визначити стан пацієнта та розробити ефективний план лікування. Своєчасне звернення по медичну допомогу при підозрі на АНГСК грає ключову роль у позитивному консервативному лікування та збереженні кульшового суглоба.
Особливості лікування остеонекрозу голівки стегнової кістки
Комплексне лікування остеонекрозу голівки стегнової кістки на ранніх стадіях може не тільки зупинити розвиток патології та зберегти суглоб від руйнування та подальшого ендопротезування, а й повністю вилікували патологію та позбутися патологічних проявів остеонекрозу. На жаль, більшість пацієнтів звертаються за допомогою на пізніх стадіях, коли комплексна консервативна терапія вже не може зупинити розвиток патології, а єдиною альтернативою позбутися проблеми є ендопротезування.
Органозберігаючі методи лікування асептичного некрозу голівки стегнової кістки.
Консервативне лікування асептичного некрозу голівки стегнової кістки спрямоване на покращення кровопостачання ураженої ділянки, зменшення запалення, підтримання та відновлення функції суглоба.
Декілька слів про особливості отримання та введення стовбурових клітин за допомогою запатентованої технології фірми Arthrex
Як писали вище, у випадку з асептичним некрозом голівки стегнової кістки у поєднанні з комплексною медикаментозною терапією та декомпресією (тунелізацією) найчастіше використовують концентрат кісткового мозку BMAС, технологію одержання якого розробила та запатентувала фірма Arthrex.
Алгоритм проведення процедури отримання та введення концентрату стовбурових клітин
Пацієнт заздалегідь обстежується лабораторно, інструментально, визначаються показання та можливі протипоказання. Усі маніпуляції з біологічним матеріалом відбуваються із дотриманням жорстких правил асептики та антисептики. Під час забору кісткового мозку знеболювання досягається седацією та/або місцевою інфільтративною анестезією під динамічним моніторингом та анестезіологічним супроводом. За допомогою кісткової голки типу Jamshidi через точковий розріз шкіри забирається 80-200 мл червоного кісткового мозку з крила тазу під рентгенологічним контролем. Центрифугування на спеціалізованому устаткуванні поділяє кістковий мозок на фракції, цільовий шар відбирається і під ЕОП або УЗД контролем вводиться у ушкоджену ділянку. Цикл аутотрансплантації передбачає короткочасне перебування кісткового мозку поза організмом та відсутність контакту із зовнішнім середовищем, що сприяє збереженню активності клітин.
Концентрований аспірат кісткового мозку є біологічно активною рідиною, яку можна ввести шляхом ін’єкції безпосередньо в місце відновлення, локально формуючи певний обсяг концентрованого аспірату кісткового мозку для підтримки та прискорення загоєння. З аспіратом кісткового мозку перед внесенням у ділянку ортопедичної процедури можна змішувати ауто- або алотрансплат, а також синтетичний матеріал (наприклад гіалуронової кислоти).
Інноваційна технологія системи Angel ставить її поза конкуренцією. В системі Angel використовується патентована система датчиків тромбоцитів та автоматизований процес, що запускається одним натисканням кнопки, для приготування спеціалізованого концентрату з аспірату кісткового мозку (АКМ).
Особливості та її переваги
Замкнута система видає збіднену тромбоцитами плазму (PPP) та еритроцити в окремих стерильних відділеннях.
Механізм дії
Технологія стимулювання кістковим мозком, така як мікрофактурінг, активно розвивається понад 20 років. Кістковий мозок є джерелом стовбурових клітин та клітин-попередників, які:
Особливості профілактики асептичного некрозу голівки стегнової кістки
Специфічної профілактики АНДСК не існує. Через відсутність у науковців повного розуміння механізмів розвитку захворювання досить важко розробити комплекс заходів для запобігання патології.
Профілактика асептичного некрозу голівки стегнової кістки спрямована на мінімізацію факторів ризику, що призводять до цього захворювання. Серед основних заходів профілактики важливе значення має підтримання здорового способу життя, включаючи відмову від шкідливих звичок, регулярне фізичне навантаження, а також збалансоване харчування. Контроль над факторами ризику, такими як вживання алкоголю, травми й прийом певних лікарських засобів, також важливий для профілактики розвитку некрозу голівки стегнової кістки.
Проведення регулярних обстежень і скринінгів серед осіб з підвищеним ризиком розвитку цього захворювання може забезпечити раннє виявлення початкових ознак некрозу голівки стегнової кістки і призначення своєчасного лікування. Обізнаність пацієнтів і проведення профілактичних консультацій є важливими для підвищення інформованості про фактори ризику і стратегії запобігання розвитку некрозу голівки стегнової кістки.
Цікаві аспекти асептичної некрозу голівки стегнової кістки
Асептичний некроз голівки стегнової кістки – це серйозний стан, який може призвести до порушення функції суглоба та значної болі під час руху. Цікавим фактом є те, що ця хвороба впливає переважно на чоловіків у віці від 30 до 50 років, хоча жінки та діти також можуть зіткнутися з цим лихом при наявності факторів ризику про які ми писали раніше. Іншим цікавим аспектом є те, що розвиток асептичного некрозу голівки стегнової кістки може бути пов’язаний з різними факторами ризику, включаючи вживання алкоголю, травми, прийом деяких лікарських засобів та спадковість.
Наукові дослідження продовжують глибше розуміти механізми розвитку асептичного некрозу голівки стегнової кістки, а нові методи діагностики та лікування постійно вдосконалюються. Окрім того, що ця хвороба може спричинити значне нездужання у пацієнтів, її розуміння та своєчасне лікування відіграють ключову роль у запобіганні ускладнень та збереженні здоров’я суглоба.
Реабілітація після лікування асептичного некрозу голівки стегнової кістки
В незалежності від способу лікування всі реабілітаційні заходи направлені на відновлення рухів у кульшовому суглобі, сили м’язів та опороздатності кінцівки.
У разі операційних втручань на пізніх стадіях при асептичному некрозі голівки стегнової кістки реабілітація відіграє важливу роль у відновленні функціональності суглоба та забезпеченні успішних результатів лікування.
Далі докладний огляд ключових етапів та рекомендацій щодо реабілітації:
Ранній післяопераційний період (1-4 тижні)
Відновлювальний період (5-8 тижнів)
Пізній відновлювальний період (9-12 тижнів)
Повернення до звичайної активності (3-6 місяців)
Реабілітація після операції при асептичному некрозі голівки стегнової кістки вимагає терпіння, старанності та дотримання рекомендацій фахівців. Правильно проведена реабілітація допоможе пацієнтові повернутися до активного життя з відновленою функціональністю суглоба та покращеною якістю життя.
Підбиваючи підсумки
Існує кілька відомих факторів ризику розвитку остеонекрозу, але точний патогенез залишається невстановленим. Більш ймовірно, що до руйнування кісткових клітин призводить поєднання різних факторів та станів. Чим раніше в процесі захворювання встановлюється діагноз, тим ефективнішими будуть превентивні заходи і тим кращий прогноз. Комплексне лікування із застосуванням медикаментозної терапії, тунелізація із введення в патологічний осередок стовбурових клітин дають підтверджений позитивний результат.
На жаль, на пізніх стадіях, єдиним способом лікування цієї патології залишається ендопротезування.
Categories
Recent Post
Calendar