Стрес переломи – окрема досить непередбачувана категорія переломів, найчастіше зустрічається у спортсменів та людей, що ведуть активний спосіб життя
Пацієнти з болями в пахвинній ділянці повинні бути обстежені на наявність у них стресового перелому проксимального відділу стегнової кістки, зазвичай це переломи головки та верхньої частини області шийки стегнової кістки.
Стресові переломи не обов’язково виникають в результаті ізольованого високоенергетичного ушкодження (наприклад, падіння, удару, ДТП), скоріше їх причиною є повторюване і надмірне навантаження, яке перевершує здатність підтримуючих м’язів гасити напругу, а кісткової тканини – відновлюватися. До стрес-переломів переломів схильні: проксимальний відділ стегнової кістки, кістки таза і нижніх кінцівок (великогомілкова і малогомілкова кістки, кістки стопи), поперековий відділ хребта.
Перевантаження кістки по суті означає багаторазову тривалу мікротравматизацію, що повторюється, яка призводить до структурних змін в кістковій тканині. Як правило, стрес-переломи виникають у жінок-спортсменів, але можуть виникати і просто у активних молодих людей. Більше 50% таких переломів виникає в нижньому відділі гомілки та в стопі, особливо в тілах плюсневих кісток стопи.
Стрес-переломи тихий і підступний ворог, який може місяцями і навіть роками чекати свого часу.
Рентгенограма повного стрес-перелому шийки стегнової кістки
Причини та фактори ризику виникнення стрес-перелому
Сучасна медицина не може дати чіткого пояснення та визначити причину виникнення стрес-перелому.
До переломів втоми або стрес-переломів також відносять кілька факторів, які можна розділити на зовнішні та внутрішні: до зовнішніх належать взуття, покриття ігрового поля або легкоатлетичних доріжок та інтенсивність навантаження, а до внутрішніх – остеопенія (зниження міцності кісткової тканини) та різні порушення нормальної анатомії скелета, наприклад, вроджена варусна (відхилення всередину) деформація шийки стегнової кістки. Всі ці фактори слід враховувати для профілактики стрес-переломів.
До факторів виникнення стрес-перелому належать:
низьку щільність кісток;
порушення харчування, обміну речовин чи дефіцит вітаміну Д;
біг на довгі дистанції, стрибки, танці;
невиправдано короткий час відновлення після великих навантажень;
невідповідне, незручне взуття.
жіноча стать – у жінок стрес-переломи виникають частіше. Ризик стрес-перелому помітно зростає, якщо є так звана тріада факторів: аменорея (відсутність місячних), харчові порушення та остеопороз. За наявності навіть одного з цих факторів та підозри на наявність стрес-перелому слід якнайшвидше проконсультуватися з лікарем.
Стресові переломи можна розділити на категорії «низького» та «високого ризику»
Стресовий перелом категорії «низького ризику», як правило, дуже добре відновлюється сам по собі, і може навіть не вимагати госпіталізації чи використання милиць. Такими є більшість типів стресових переломів великогомілкової і малогомілкової кісток, а також плюсневої кістки.
Стресовий перелом категорії «високого ризику», як правило, гоїться не так добре. До них можна віднести переломи човноподібної, тазової та стегнової кістки, в більшості випадків змушують перервати тренування на значно більший час, а також вимагають більш обережного повернення до звичних навантажень. На щастя, вони трапляються набагато рідше, ніж низькоризикові.
Стресові переломи вище коліна викликають особливе занепокоєння з медичної точки зору, так як кістки стегна, тазу та поперекового відділу хребта є одними з найщільніших і найміцніших у тілі людини. Стресовий перелом у якійсь із цих областей може вказувати на серйозні проблеми зі здоров’ям, раннім остеопорозом або порушенням обміну речовин.
Діагностика стрес-переломів
Кістка, як і більшість тканин тіла, може пристосовуватися до навантаження та зміцнюватися. Однак, на відміну від м’язів і сухожилків, які можуть адаптуватися і зміцнюватися за кілька днів або тижнів, потрібно багато місяців, щоб кістка стала міцнішою після того, як вона була піддана підвищеному навантаженню. Фактично, через особливості процесу ремоделювання кісткової тканини, після збільшення тренувального навантаження кістка стає менш міцною приблизно на місяць.
Як завжди, діагностика починається з анамнезу: опитування пацієнта з метою з’ясувати початок хвороби, фактори ризику, можливих спадкових захворювань, порушення обміну речовин, хронічних захворювань тощо.
Коли йдеться про стресовий перелом шийки стегнової кістки, то найбільш помітним симптомом є локалізований біль, який посилюється з часом. Тобто, ви можете помітити деякий біль у певному місці області кульшового суглоба і не надати йому значення, але протягом кількох тижнів біль ставатиме дедалі сильнішим. Зазвичай біль відчувається при натисканні на пошкоджену ділянку кістки. Біль стає все сильнішим, якщо ви продовжите займатися спортом або навантаженнями в побуті (на роботі). Зрештою, вам буде боляче і під час звичайної ходи або навіть коли на пошкоджену кінцівку взагалі ніякого навантаження не відбувається.
Якщо ви можете точно сказати, де у вас болить, і цей біль має точну локалізацію, цілком можливо, що у вас стрес-перелом. Однак, варто уважно спостерігати за своїм організмом.
Спробуйте відпочити кілька днів.
Якщо після повернення до навантажень, біль у цьому місці не повернувся, можливо, це болів перенапружений м’яз.
Якщо ж біль у цьому конкретному місці відновився, якнайшвидше пройдіть обстеження. Краще діагностувати та почати лікувати стресовий перелом, коли зміни в кістці ще мінімальні.
Лікування запущеного стрес-перелому вимагатиме більше часу, до того ж, він не заживе якимось чарівним чином, якщо ви його ігноруватимете або лікуватимете народними методами.
Рентгенографія. На початкових стадіях захворювання, коли біль вже є, а структурні зміни в кістки ще незначні, рентгенографія практично не приносить користі. Саме в цьому полягає підступність стрес-переломів і дуже важлива диференційна діагностика та професіоналізм лікаря.
Часто для ранньої діагностики необхідне сканування кісток із внутрішньовенним введенням технеції дифосфонату. Жінки зі стресовими переломами можуть страждати на остеопороз, їм слід виконати двоенергетичну рентгенівську абсорбціометрію (денситометрію).
КТ та МРТ – золотий стандарт діагностики стрес-переломів у тому числі й шийки стегнової кістки. МРТ є найбільш чутливим методом виявлення стресового перелому, а також може бути корисним для диференціації з іншими захворюваннями та патологічними змінами в області кульшового суглоба про які ми писали раніше.
Типові ознаки стрес-перелому на МРТ включають:
набряк окістя або прилеглих м’яких тканин;
набряк кісткового мозку;
лінія гіпоінтенсивного перелому T1 визначається при тяжкій травмі.
Лабораторна діагностика та клінічні аналізи застосовують для виявлення порушення обміну речовин та дифдіагностики можливих системних захворювань.
Якщо ви підозрюєте, що у вас стресовий перелом, ви повинні якнайшвидше побувати на прийомі у ортопеда, щоб він поставив діагноз. Як уже було сказано вище, рентген у даному випадку майже непотрібний, тому лікар повинен провести сканування кістки (СКТ, КТ) або МРТ, щоб підтвердити наявність стресового перелому. МРТ може дозволити лікарю краще зрозуміти тяжкість вашого перелому, що дозволить йому краще оцінити, коли ви зможете повернутися до тренувань та звичного способу життя.
Іноді стресовий перелом може бути виявлений на ранній стадії. Тоді він класифікується як стрес-реакція і може знадобитися лише кілька тижнів утримання від активних занять.
Дуже важливо прислухатися до порад лікаря, тому що якщо ви продовжите навантаження з явними змінами в кістках, це може призвести до дійсного перелому кістки, який поставить вас на милиці або покладе на лікарняне ліжко на кілька місяців, і навіть повернення до звичного способу життя в майбутньому може опинитися під серйозним сумнівом. Це особливо вірно у разі стресових переломів підвищеного ризику, таких як переломи шийки стегнової кістки, тазу або хребта.
Диференціальна діагностика, із чим не переплутати?
остеосаркома та інші пухлини кісток та метастази в кістки: можлива наявність періостальної реакції.
остеомієліт: присутній набряк кісткового мозку та набряклість м’яких тканин
забій м’яких тканин: виражений набряк м’яких тканин, на тлі практично відсутнього набряку кісткового мозку
синдром клубової поперекового м’яза: схожі за симптоматикою больові відчуття при навантаженнях
некроз головки стегнової кістки: також схожі больові відчуття, відсутність патологічних змін при рентгендіагностиці на початкових стадіях
Лікування стрес-перелому шийки стегнової кістки
Лікування залежить від стадії виявлення. Як правило на початкових стадіях, відпочинок та зниження навантаження на хвору кінцівку дозволяє кістковій тканині відновитися повністю, але в деяких випадках потрібно додаткове медикаментозне лікування, ЛФК, фізіотерапевтичні методи, кінезіологічне тейпування, заняття в басейні. У будь-якому випадку відновлення структури кісткової тканини шийки стегнової кістки може тривати від 6 до 12 тижнів.
До медикаментозної підтримки належать:
нестероїдні протизапальні препарати;
знеболювальні при необхідності;
кальцій та вітамін Д;
судинні препарати.
У складних запущених випадках при пошкодженні окістя та наявності повного перелому потрібно остеосинтез, а іноді єдиним способом повернутися до нормального способу життя може стати ендопротезування кульшового суглоба.
Реабілітація
Повернення до занять спортом та звичного активного способу життя після стрес-перелому є складним процесом з багатьох причин, які можуть бути далеко не лише фізичними.
Багато спортсменів, повертаючись до занять, можуть відчувати широкий спектр емоцій:
Страх можливого повторення травми;
Занепокоєння через можливу втрату фізичних кондицій;
Радість від можливості знову бігати.
Щоб знову повернутися в дію, вам доведеться обов’язково дотримуватися вказівок свого лікаря. Як правило, неускладнені стрес-переломи вимагають 6-8 тижнів утримання від активних занять та навантажень.
Повернення до тренувань потрібно розпочинати під контролем лікаря чи фахівця ЛФК. Починайте з дуже коротких пробіжок, чергуючи їх з ходьбою та бігом підтюпцем. Одним із прикладів такого тренування може бути 6 сетів по 5 хвилин, кожен з яких складається з 1 хв бігу та 4 хв ходьби. Поступово ви зможете збільшити час бігу до 3-4 хв, а час ходьби скоротити до 1 хв, і, зрештою, перейдете на безперервний біг. Пам’ятайте, що ваш стрес-перелом розвивався протягом безлічі кілометрів, і якщо ви спробуєте пробігти занадто багато зарано, є шанс, що ви тим самим запросите травму повернутися!
Ви можете відчувати невелику болючість на перших тренуваннях через рубцеву тканину, що утворилася, і ремоделювання пошкодженої ділянки кістки, але вона не повинна нагадувати той біль, який ви відчували, коли у вас був стресовий перелом.
Якщо біль легкий, швидко проходить після пробіжки і не є монотонним і затяжним, все має бути в порядку. Зверніться до лікаря, якщо ви продовжуєте відчувати біль у місці травми.
У медицині існує поняття «фантомного болю», трохи не в тему застосовувати його до цієї нагоди, але, спочатку ви будете уважно прислухатися до відчуттів у вашому тілі і турбуватися, що якесь з них може бути симптомом нової травми. Але повірте, якщо лікарі дозволили навантаження, і ви повністю виконували та виконуєте всі рекомендації, то у вас все гаразд. Зосередьтеся на своєму диханні, на русі ніг, на дотиках стопи до покриття бігової доріжки або милуйтеся навколишніми краєвидами, насолоджуйтесь тим, що ви можете бігати і намагайтеся не зациклюватися на минулих проблемах зі здоров’ям.
Профілактика та прогноз при виявленні стрес-перелому шийки стегнової кістки
Лікарі ортопеди-травматологи виділяють наступні рекомендації щодо запобігання появі стрес-перелому:
Повільно збільшуйте навантаження. Рекомендується збільшувати обсяг не більше ніж на 10% від тижня до тижня.
Додайте програму вправи на зміцнення слабких ділянок. Основні м’язи – поперековий відділ хребта, м’язи тазу та стегна, м’язи гомілки та гомілкостопа.
По можливості зверніться до фахівця, який оцінить техніку бігу та складе програму тренувань.
Варіювати поверхню для бігу.
Дотримуйтесь здорової дієти: у раціоні має бути достатньо кальцію та вітаміну D. Приймайте вітамінні та мінеральні комплекси для здоров’я кісток.
Робіть відновлювальні дні після важкої сесії. Так, ви, можливо, почуваєтеся більш енергійно, але пам’ятайте, що кістково-м’язова система відновлюється набагато довше за серцево-судинну систему.
Правильно підібране взуття з індивідуальними ортопедичними устілками допоможе стабілізувати стопу та гомілковостоп під час занять та уникнути непотрібних перевантажень.
Доцільніше при появі перших симптомів та болю записатися на прийом до лікаря ортопеда-травматолога, у жодному разі не продовжувати заняття через біль і не займатися самолікуванням.
Прогноз після стрес-переломів на початкових стадіях при ранній діагностиці – хороший, чого не скажеш про повні стрес-переломи шийки стегнової кістки, які потребують серйозного хірургічного лікування. Якщо лікування стрес-перелому шийки стегнової кістки буде неадекватним, то можливі серйозні ускладнення та відновлення далеко не завжди буде повним. На повернення до спорту може піти від 6 місяців і більше, а в деяких випадках до спорту можна буде повернутися хіба що до шашок або шахів.
Стрес-перелом – це прогресуюче ушкодження, тому звертайте увагу навіть на невеликі зміни в організмі для запобігання серйознішим травмам у вигляді повного перелому. Це можуть бути болючі відчуття в кінці довгого бігу, наростаючий дискомфорт під час бігу і, нарешті, біль, навіть у спокої. Стрес-переломи також можуть викликати набряк та точкові болі у місці травми. Якщо біль зберігається під час тренувань або продовжується поза фізичною активністю, обов’язково проконсультуйтеся з лікарем для діагнозу та лікування. Для будь-якого стрес-перелому важливим є відпочинок, тому що маленькі пошкодження можуть призвести до вторинних ускладнень або хронічної травми. З появою описаних вище симптомів негайно звертайтеся до ортопеда-травматолога. У жодному разі не займаєтеся самолікуванням.
Згода користувача. Продовжуючи роботу на цьому сайті, Ви тим самим погоджуєтеся приймати файли Cookie на вашому пристрої. Якщо Ви відмовитеся отримувати наші файли Cookie, ми не можемо гарантувати, що Ваш візит на сайт буде максимально успішним.
Стрес переломи – окрема досить непередбачувана категорія переломів, найчастіше зустрічається у спортсменів та людей, що ведуть активний спосіб життя
Стресові переломи не обов’язково виникають в результаті ізольованого високоенергетичного ушкодження (наприклад, падіння, удару, ДТП), скоріше їх причиною є повторюване і надмірне навантаження, яке перевершує здатність підтримуючих м’язів гасити напругу, а кісткової тканини – відновлюватися. До стрес-переломів переломів схильні: проксимальний відділ стегнової кістки, кістки таза і нижніх кінцівок (великогомілкова і малогомілкова кістки, кістки стопи), поперековий відділ хребта.
Перевантаження кістки по суті означає багаторазову тривалу мікротравматизацію, що повторюється, яка призводить до структурних змін в кістковій тканині. Як правило, стрес-переломи виникають у жінок-спортсменів, але можуть виникати і просто у активних молодих людей. Більше 50% таких переломів виникає в нижньому відділі гомілки та в стопі, особливо в тілах плюсневих кісток стопи.
Стрес-переломи тихий і підступний ворог, який може місяцями і навіть роками чекати свого часу.
Причини та фактори ризику виникнення стрес-перелому
Сучасна медицина не може дати чіткого пояснення та визначити причину виникнення стрес-перелому.
До переломів втоми або стрес-переломів також відносять кілька факторів, які можна розділити на зовнішні та внутрішні: до зовнішніх належать взуття, покриття ігрового поля або легкоатлетичних доріжок та інтенсивність навантаження, а до внутрішніх – остеопенія (зниження міцності кісткової тканини) та різні порушення нормальної анатомії скелета, наприклад, вроджена варусна (відхилення всередину) деформація шийки стегнової кістки. Всі ці фактори слід враховувати для профілактики стрес-переломів.
До факторів виникнення стрес-перелому належать:
Стресові переломи можна розділити на категорії «низького» та «високого ризику»
Стресовий перелом категорії «низького ризику», як правило, дуже добре відновлюється сам по собі, і може навіть не вимагати госпіталізації чи використання милиць. Такими є більшість типів стресових переломів великогомілкової і малогомілкової кісток, а також плюсневої кістки.
Стресовий перелом категорії «високого ризику», як правило, гоїться не так добре. До них можна віднести переломи човноподібної, тазової та стегнової кістки, в більшості випадків змушують перервати тренування на значно більший час, а також вимагають більш обережного повернення до звичних навантажень. На щастя, вони трапляються набагато рідше, ніж низькоризикові.
Стресові переломи вище коліна викликають особливе занепокоєння з медичної точки зору, так як кістки стегна, тазу та поперекового відділу хребта є одними з найщільніших і найміцніших у тілі людини. Стресовий перелом у якійсь із цих областей може вказувати на серйозні проблеми зі здоров’ям, раннім остеопорозом або порушенням обміну речовин.
Діагностика стрес-переломів
Кістка, як і більшість тканин тіла, може пристосовуватися до навантаження та зміцнюватися. Однак, на відміну від м’язів і сухожилків, які можуть адаптуватися і зміцнюватися за кілька днів або тижнів, потрібно багато місяців, щоб кістка стала міцнішою після того, як вона була піддана підвищеному навантаженню. Фактично, через особливості процесу ремоделювання кісткової тканини, після збільшення тренувального навантаження кістка стає менш міцною приблизно на місяць.
Як завжди, діагностика починається з анамнезу: опитування пацієнта з метою з’ясувати початок хвороби, фактори ризику, можливих спадкових захворювань, порушення обміну речовин, хронічних захворювань тощо.
Коли йдеться про стресовий перелом шийки стегнової кістки, то найбільш помітним симптомом є локалізований біль, який посилюється з часом. Тобто, ви можете помітити деякий біль у певному місці області кульшового суглоба і не надати йому значення, але протягом кількох тижнів біль ставатиме дедалі сильнішим. Зазвичай біль відчувається при натисканні на пошкоджену ділянку кістки. Біль стає все сильнішим, якщо ви продовжите займатися спортом або навантаженнями в побуті (на роботі). Зрештою, вам буде боляче і під час звичайної ходи або навіть коли на пошкоджену кінцівку взагалі ніякого навантаження не відбувається.
Якщо ви можете точно сказати, де у вас болить, і цей біль має точну локалізацію, цілком можливо, що у вас стрес-перелом. Однак, варто уважно спостерігати за своїм організмом.
Апаратна діагностика стрес-перелому шийки стегнової кістки
Рентгенографія. На початкових стадіях захворювання, коли біль вже є, а структурні зміни в кістки ще незначні, рентгенографія практично не приносить користі. Саме в цьому полягає підступність стрес-переломів і дуже важлива диференційна діагностика та професіоналізм лікаря.
Часто для ранньої діагностики необхідне сканування кісток із внутрішньовенним введенням технеції дифосфонату. Жінки зі стресовими переломами можуть страждати на остеопороз, їм слід виконати двоенергетичну рентгенівську абсорбціометрію (денситометрію).
КТ та МРТ – золотий стандарт діагностики стрес-переломів у тому числі й шийки стегнової кістки. МРТ є найбільш чутливим методом виявлення стресового перелому, а також може бути корисним для диференціації з іншими захворюваннями та патологічними змінами в області кульшового суглоба про які ми писали раніше.
Типові ознаки стрес-перелому на МРТ включають:
Лабораторна діагностика та клінічні аналізи застосовують для виявлення порушення обміну речовин та дифдіагностики можливих системних захворювань.
Якщо ви підозрюєте, що у вас стресовий перелом, ви повинні якнайшвидше побувати на прийомі у ортопеда, щоб він поставив діагноз. Як уже було сказано вище, рентген у даному випадку майже непотрібний, тому лікар повинен провести сканування кістки (СКТ, КТ) або МРТ, щоб підтвердити наявність стресового перелому. МРТ може дозволити лікарю краще зрозуміти тяжкість вашого перелому, що дозволить йому краще оцінити, коли ви зможете повернутися до тренувань та звичного способу життя.
Іноді стресовий перелом може бути виявлений на ранній стадії. Тоді він класифікується як стрес-реакція і може знадобитися лише кілька тижнів утримання від активних занять.
Дуже важливо прислухатися до порад лікаря, тому що якщо ви продовжите навантаження з явними змінами в кістках, це може призвести до дійсного перелому кістки, який поставить вас на милиці або покладе на лікарняне ліжко на кілька місяців, і навіть повернення до звичного способу життя в майбутньому може опинитися під серйозним сумнівом. Це особливо вірно у разі стресових переломів підвищеного ризику, таких як переломи шийки стегнової кістки, тазу або хребта.
Диференціальна діагностика, із чим не переплутати?
Лікування стрес-перелому шийки стегнової кістки
У складних запущених випадках при пошкодженні окістя та наявності повного перелому потрібно остеосинтез, а іноді єдиним способом повернутися до нормального способу життя може стати ендопротезування кульшового суглоба.
Реабілітація
Щоб знову повернутися в дію, вам доведеться обов’язково дотримуватися вказівок свого лікаря. Як правило, неускладнені стрес-переломи вимагають 6-8 тижнів утримання від активних занять та навантажень.
Повернення до тренувань потрібно розпочинати під контролем лікаря чи фахівця ЛФК. Починайте з дуже коротких пробіжок, чергуючи їх з ходьбою та бігом підтюпцем. Одним із прикладів такого тренування може бути 6 сетів по 5 хвилин, кожен з яких складається з 1 хв бігу та 4 хв ходьби. Поступово ви зможете збільшити час бігу до 3-4 хв, а час ходьби скоротити до 1 хв, і, зрештою, перейдете на безперервний біг. Пам’ятайте, що ваш стрес-перелом розвивався протягом безлічі кілометрів, і якщо ви спробуєте пробігти занадто багато зарано, є шанс, що ви тим самим запросите травму повернутися!
Ви можете відчувати невелику болючість на перших тренуваннях через рубцеву тканину, що утворилася, і ремоделювання пошкодженої ділянки кістки, але вона не повинна нагадувати той біль, який ви відчували, коли у вас був стресовий перелом.
Якщо біль легкий, швидко проходить після пробіжки і не є монотонним і затяжним, все має бути в порядку. Зверніться до лікаря, якщо ви продовжуєте відчувати біль у місці травми.
У медицині існує поняття «фантомного болю», трохи не в тему застосовувати його до цієї нагоди, але, спочатку ви будете уважно прислухатися до відчуттів у вашому тілі і турбуватися, що якесь з них може бути симптомом нової травми. Але повірте, якщо лікарі дозволили навантаження, і ви повністю виконували та виконуєте всі рекомендації, то у вас все гаразд. Зосередьтеся на своєму диханні, на русі ніг, на дотиках стопи до покриття бігової доріжки або милуйтеся навколишніми краєвидами, насолоджуйтесь тим, що ви можете бігати і намагайтеся не зациклюватися на минулих проблемах зі здоров’ям.
Профілактика та прогноз при виявленні стрес-перелому шийки стегнової кістки
Лікарі ортопеди-травматологи виділяють наступні рекомендації щодо запобігання появі стрес-перелому:
Стрес-перелом – це прогресуюче ушкодження, тому звертайте увагу навіть на невеликі зміни в організмі для запобігання серйознішим травмам у вигляді повного перелому. Це можуть бути болючі відчуття в кінці довгого бігу, наростаючий дискомфорт під час бігу і, нарешті, біль, навіть у спокої. Стрес-переломи також можуть викликати набряк та точкові болі у місці травми. Якщо біль зберігається під час тренувань або продовжується поза фізичною активністю, обов’язково проконсультуйтеся з лікарем для діагнозу та лікування. Для будь-якого стрес-перелому важливим є відпочинок, тому що маленькі пошкодження можуть призвести до вторинних ускладнень або хронічної травми. З появою описаних вище симптомів негайно звертайтеся до ортопеда-травматолога. У жодному разі не займаєтеся самолікуванням.
Categories
Recent Post
Calendar