Діагностична артроскопія великих суглобів при внутрішньосуглобових травмах та захворюваннях – це малоінвазивна хірургічна процедура, яка використовується для огляду внутрішньої частини суглоба (колінного, плечового, гомілковостопного, ліктьового та ін.) з метою точного встановлення діагнозу, коли неінвазивні апаратні методи не дають повної картини.
Суть процедури діагностичної артроскопії:
Через 2-3 маленькі розрізи (як правило, до 4-6 мм) у суглоб вводиться спеціальний тонкий оптичний інструмент з камерою – артроскоп.
Камера з джерелом світла через оптичні канали передає високоточне кольорове зображення внутрішніх структур суглоба (хрящів, зв’язок, менісків, синовіальної оболонки) на монітор.
Змінюючи положення та кут камери за допомогою вбудованих приводів ортопед-травматолог має змогу детально оглядає суглоб зсередини, оцінюючи характер і ступінь пошкоджень, що часто неможливо зробити з такою точністю за допомогою інших апаратних методів (КТ, МРТ, УЗД, рентген).
З діагностичною метою, використовуючи спеціальні мікроінструменти, лікар може також провести забір патологічних тканин (біопсія) для подальшого гістологічного та мікроскопічного дослідження.
Переваги діагностичної артроскопії:
Висока точність діагностики: дозволяє “побачити” проблему зсередини та підтвердити діагноз з вірогідністю 99%.
Мала інвазивність: мінімальне пошкодження тканин, що призводить до швидкого загоєння.
Значне скорочення періоду післяопераційного відновленнята реабілітації порівняно з традиційною відкритою операцією (артротомією).
Часто діагностична процедура одразу переходить у лікувальну (оперативна артроскопія), що дозволяє усунути виявлену проблему в ході одного втручання (наприклад, видалити пошкоджену ділянку меніска, прибрати вільні хондромні тіла тощо).
Показання до діагностичної артроскопії
Процедура призначається в тих випадках, коли неінвазивні методи дослідження (МРТ, КТ, УЗД, рентген) не дають повної або достовірної інформації для встановлення остаточного діагнозу:
Незрозумілий больовий синдром: стійкі болі в суглобі неясної етіології (походження).
Пошкодження або розрив менісків (особливо, якщо дані МРТ є сумнівними).
Підозра на пошкодження або дефект хрящової ткани (хондромаляція надколінка, розсікаючий остеохондрит).
Підозра на пошкодження зв’язкового апарату (наприклад, частковий розрив хрестоподібних або бічних зв’язок).
Наявність вільних внутрішньосуглобових тіл (відколоті шматочки хряща або кістки, вільні або прив’язані до синовіальної оболонки хондромні тіла – хондроматоз)
Хронічні запальні захворювання суглобів (синовіт, артрит) для оцінки ступеня ураження синовіальної оболонки та забору зразків тканини (біопсія).
Звичний вивих суглоба (частіше плечового або надколінка) для оцінки стану суглобової капсули та зв’язкового апарату.
Оцінка ефективності попереднього лікування або операції (біль після пластики зв’язок, стан внутрішньої поверхні надколінка після консервативного лікування хондромаляції та ін).
Травматичні ушкодження суглоба з необхідністю уточнення ступеня залучення внутрішньосуглобових структур (зв’язки, меніски), та ступеня зміщення суглобових поверхонь кісток.
Протипоказання до діагностичної артроскопії
Незважаючи на безпечність та малоінвазивність, як і будь-яке хірургічне втручання, артроскопічна діагностика має ряд обмежень.
Абсолютні (процедура категорично заборонена) артроскопія колінного та інших суглобів не проводиться за наявності таких станів:
Виражений анкілоз (зрощення суглоба): повна нерухомість суглоба та відсутність суглобової щілини виключає можливість введення артроскопа.
Гнійне запалення в суглобі (гнійний артрит): високий ризик розповсюдження інфекції по організму через пошкодження судин та синовіальної оболонки.
Наявність локальної інфекції або шкірних захворювань в області передбачуваних хірургічних доступів.
Гостре порушення згортання крові (потрібна ретельна підготовка для мінімізації ризиків кровотечі).
Важкі соматичні стани пацієнта: захворювання серцево-судинної системи у стадії декомпенсації та загострення, декомпенсований цукровий діабет та інші патології ендокринної системи, які унеможливлюють проведення анестезії та операції, політравма та інші термінальні стани.
Порушення цілісності шкіри в області передбачуваних проколів.
Тяжкий артроз 3-4 стадії. У цій ситуації артроскопія є малоефективною, можуть виникнути технічні складності в процесі.
Відносні (процедура може бути відкладена або проводитися з обережністю):
Вагітність. Планову операцію краще відкласти, оскільки наркоз та променеві методи діагностики у цьому періоді небажані,
Виражене порушення згортання крові та інші захворювання пов’язані зі станом кровотворної системи,
Загострення хронічних захворювань, алергічні реакції, прийом препаратів для зменшення згортання крові після інсульту та інфаркту.
Набряк, гематома в області колінного суглоба що обмежують огляд, гемартроз,
Ожиріння або виражена контрактура (стійке обмеження рухливості), які технічно ускладнюють проведення маніпуляцій.
Нещодавно перенесені інфекційні захворювання – респіраторні, хвороби нирок та статевої системи, гострі кишкові інфекції та ін.
Деякі психічні розлади, при яких продуктивна співпраця з пацієнтом неможлива.
Післяопераційний період та реабілітація після діагностичної артроскопії:
Діагностична артроскопія, як правило, є однією з найлегших для відновлення процедур, оскільки травматизація тканин мінімальна. Період реабілітації значно коротший, ніж після лікувальних артроскопічних відновних або відкритих операцій.
Відновлення після процедури є важливим складником лікування. Протягом перших днів для зняття розвантаження суглоба рекомендується використовувати милиці та дозовані навантаження, проводиться фізіотерапія для стимуляції регенерації тканин та покращення кровообігу. Перев’язки для запобігання інфікування післяопераційних ран. Далі під контролем лікаря амплітуда рухів збільшується, можна приступати до ходьби без милиць. Остаточне відновлення після артроскопічної діагностики спостерігається через 2-3 тижні. Після цього можна повернутися до повноцінних фізичних навантажень та спортивних тренувань. Точна тривалість реабілітації та рекомендації залежить від виду проведеного втручання.
Терміни та особливості відновлення:
Перебування у стаціонарі: Найчастіше пацієнт може бути виписаний того ж дня (амбулаторно) або наступного дня.
Перші дні після процедури: Рекомендується знеболення (НПЗЗ), застосування холоду для зменшення набряку та спокій/піднесене положення кінцівки.
Догляд за раною: Шви/пластирі знімаються зазвичай через 7-14 днів. Важливо підтримувати чистоту та сухість області проколів.
Відновлення активності: Повернення до повсякденних справ відбувається швидко (протягом кількох днів). Повне повернення до інтенсивних навантажень – 2-3 тижні (за умови відсутності лікувальних маніпуляцій).
Реабілітація: У більшості випадків інтенсивна фізіотерапія не потрібна, рекомендуються легкі вправи для підтримання функцій суглоба та запобігання контрактур.
Ефективність діагностичної артроскопії
Ефективність діагностичної артроскопії зумовлена її найвищою точністю та можливістю переходу у лікувальну процедуру.
Діагностична точність (95-99%): Артроскопія вважається “золотим стандартом” у діагностиці багатьох внутрішньосуглобових патологій, забезпечуючи прямий візуальний огляд.
Вирішення діагностичних сумнівів: Ефективна, коли результати неінвазивних методів суперечливі або не корелюють з клінікою.
Можливість динамічної оцінки: Дозволяє спостерігати за поведінкою суглобових структур під час руху (наприклад, виявляти защемлення – імпіджмент-синдром).
Біопсія: Процедура дозволяє отримати зразки тканини для лабораторного аналізу, що є критично важливим для діагностики запальних та пухлинних захворювань суглобів.
Прийняття рішення про лікування: Точна інформація дозволяє негайно скоригувати або розпочати оптимальний план лікування.
Діагностична артроскопія є ефективним та високоточним хірургічним (малоінвазивним) апаратним методом дослідження, що відіграє значну роль у діагностиці внутрішньосуглобової патології. Завдяки мінімальній інвазивності, вона дозволяє отримати максимально точну інформацію про стан внутрішньосуглобових структур (з точністю до 99%), що часто можливо тільки при комплексній діагностиці з використанням всіх відомих неінвазивних методів, таких як МРТ, КТ, УЗД та цифровій рентгенографії.
Маємо відзначити, що висока ефективність артроскопічної діагностики у великій мірі залежить від досвіду ортопеда-травматолога. Лікарі з малим досвідом, часто припускаються помилок.
Під час артроскопії можна пропустити приховані мікропошкодження хряща (стадія розм’якшення), нестабільність зв’язок (якщо не проводити стрес-тести під час огляду), невеликі крайові та внутрішні розриви менісків, а також патології синовіальної оболонки та приховані ділянки (наприклад, задні відділи суглоба).
Хоча візуалізація в артроскопії вважається «золотим стандартом», помилки найчастіше виникають з наступних причин:
Сліпі зони: Артроскоп має обмежений кут огляду. Периферійні ділянки або задні роги менісків коліна та суглобової губи плеча іноді важкодоступні без додаткових портів (розрізів) маніпуляторів та досвіду проведення таких процедур.
Складні рухи: Якщо суглоб не оглядають у динаміці (під навантаженням або витягом), можна не помітити функціональну нестабільність або блокування (тертя) структур (синдром імпіджменту).
Структурна текстура: Початкові стадії руйнування хряща (хондромаляція), які вже можуть викликати біль, виглядають як незначна зміна кольору, що іноді пропускається або оцінюється суб’єктивно лікарями з недостатнім досвідом.
Відсутність огляду всього суглоба: Фокусування лише на одній, найбільш очевидній проблемі може відвернути увагу хірурга від супутніх, менш помітних, але клінічно значущих ушкоджень. Часто це виникає при складних переломах, коли травматичні пошкодження впливають на цілісність декількох структур одночасно – наприклад, переломовивих коліна з пошкодженням зв’язок, менісків та суглобових поверхонь виростків стегнової та великогомілкової кісток.
Саме тому ми наполегливо рекомендуємо уважно обирати лікаря та клініку для проведення складних діагностичних та лікувальних артроскопічних процедур. Оде з таких закладів, це Відділення травматології та ортопедії дорослих ДУ «Національний інститут травматології та ортопедії НАМНУ», а лікар – завідувач Відділу травматології та ортопедії дорослих, доктор мед. наук, Заслужений лікар України Костогриз Олег Анатолійович.
Основний напрямок професійної діяльності – артроскопічне лікування травм і захворювань колінного суглоба:
Артроскопічний шов менісків (медіального і латерального);
Резекція медіального і латерального менісків;
Артроскопічна резекція кісти менісків;
Артроскопічне видалення вільних хондромних тіл колінного суглоба;
Згода користувача. Продовжуючи роботу на цьому сайті, Ви тим самим погоджуєтеся приймати файли Cookie на вашому пристрої. Якщо Ви відмовитеся отримувати наші файли Cookie, ми не можемо гарантувати, що Ваш візит на сайт буде максимально успішним.
Діагностична артроскопія великих суглобів при внутрішньосуглобових травмах та захворюваннях – це малоінвазивна хірургічна процедура, яка використовується для огляду внутрішньої частини суглоба (колінного, плечового, гомілковостопного, ліктьового та ін.) з метою точного встановлення діагнозу, коли неінвазивні апаратні методи не дають повної картини.
Суть процедури діагностичної артроскопії:
Показання до діагностичної артроскопії
Процедура призначається в тих випадках, коли неінвазивні методи дослідження (МРТ, КТ, УЗД, рентген) не дають повної або достовірної інформації для встановлення остаточного діагнозу:
Протипоказання до діагностичної артроскопії
Незважаючи на безпечність та малоінвазивність, як і будь-яке хірургічне втручання, артроскопічна діагностика має ряд обмежень.
Абсолютні (процедура категорично заборонена) артроскопія колінного та інших суглобів не проводиться за наявності таких станів:
Післяопераційний період та реабілітація після діагностичної артроскопії:
Діагностична артроскопія, як правило, є однією з найлегших для відновлення процедур, оскільки травматизація тканин мінімальна. Період реабілітації значно коротший, ніж після лікувальних артроскопічних відновних або відкритих операцій.
Відновлення після процедури є важливим складником лікування. Протягом перших днів для зняття розвантаження суглоба рекомендується використовувати милиці та дозовані навантаження, проводиться фізіотерапія для стимуляції регенерації тканин та покращення кровообігу. Перев’язки для запобігання інфікування післяопераційних ран. Далі під контролем лікаря амплітуда рухів збільшується, можна приступати до ходьби без милиць. Остаточне відновлення після артроскопічної діагностики спостерігається через 2-3 тижні. Після цього можна повернутися до повноцінних фізичних навантажень та спортивних тренувань. Точна тривалість реабілітації та рекомендації залежить від виду проведеного втручання.
Діагностична артроскопія є ефективним та високоточним хірургічним (малоінвазивним) апаратним методом дослідження, що відіграє значну роль у діагностиці внутрішньосуглобової патології. Завдяки мінімальній інвазивності, вона дозволяє отримати максимально точну інформацію про стан внутрішньосуглобових структур (з точністю до 99%), що часто можливо тільки при комплексній діагностиці з використанням всіх відомих неінвазивних методів, таких як МРТ, КТ, УЗД та цифровій рентгенографії.
Маємо відзначити, що висока ефективність артроскопічної діагностики у великій мірі залежить від досвіду ортопеда-травматолога. Лікарі з малим досвідом, часто припускаються помилок.
Під час артроскопії можна пропустити приховані мікропошкодження хряща (стадія розм’якшення), нестабільність зв’язок (якщо не проводити стрес-тести під час огляду), невеликі крайові та внутрішні розриви менісків, а також патології синовіальної оболонки та приховані ділянки (наприклад, задні відділи суглоба).
Саме тому ми наполегливо рекомендуємо уважно обирати лікаря та клініку для проведення складних діагностичних та лікувальних артроскопічних процедур. Оде з таких закладів, це Відділення травматології та ортопедії дорослих ДУ «Національний інститут травматології та ортопедії НАМНУ», а лікар – завідувач Відділу травматології та ортопедії дорослих, доктор мед. наук, Заслужений лікар України Костогриз Олег Анатолійович.
Основний напрямок професійної діяльності – артроскопічне лікування травм і захворювань колінного суглоба:
Categories
Recent Post
Calendar