Бурсит (від лат. “bursa” – сумка) – це гостре або хронічне запалення бурси (синовіальної сумки), яка виконує функцію амортизатора, зменшує тертя між елементами суглоба в місцях найбільшого навантаження, полегшує рух. Вона є спеціальним утворенням з міцної сполучної тканини зовні і слизової тканини всередині. Бурса відокремлена від навколишніх тканин капсулою та заповнена синовіальною рідиною, яка виробляється синовіальною оболонкою. Найчастіше ця патологія вражає чоловіків. Найчастіше уражається ліктьовий суглоб.
Причини, симптоми, класифікація, діагностика, лікування, реабілітація та профілактика бурситу
Причини виникнення бурситу, фактори ризику. У людини близько 160 суглобових (синовіальних) бурс і у будь-якій з них може виникнути запалення.
Кожен суглоб в цілому та його складові окремо мають свою межу можливостей. При сильному навантаженні суглоба, потраплянні в сумку інфекції або утворенні кристалів, суглобова сумка запалюється, в ній утворюється надмірна патологічна рідина. У такий спосіб природа прагне знерухомити уражений суглоб, щоб запобігти ще більшому пошкодженню і дати йому можливість відновитися.
Переохолодження області суглоба та організму в цілому;
неповний список причин, які можуть спричинити патологічні процеси в бурсах – бурсити.
Причини можуть ховатися і в інших захворюваннях, в ході яких бурсит може бути як вторинне захворювання або ускладнення перебігу первинного захворювання. Щоб отримати ефективне лікування бурситу, необхідно спочатку з’ясувати справжні причини виникнення.
Бурсит буває гострим та хронічним. Залежно від збудника бурсит буває неспецифічним (викликається різними бактеріями, які вражають й інші органи) та специфічним – при туберкульозі, сифілісі та гонореї. Якщо вдається зупинити запалення ліками на початкових стадіях, то одужання настає відносно швидко, обмеження рухів надалі немає.
Гострий бурсит викликає біль, особливо коли синовіальна сумка здавлюється або розтягується під час руху, часто обмежує діапазон руху. Пасивний діапазон рухів може залишатися нормальним (наприклад, у деяких пацієнтів із бурситом ліктьового відростка відзначається нормальне згинання-розгинання ліктьового суглоба). Припухлість, іноді з іншими ознаками запалення (наприклад, еритемою – почервонінням у місці запалення), поширена, якщо запалена сумка розташована на поверхні (наприклад, передколінникова бурса, бурса ліктьового відростка). При бурситі ліктьового відростка припухлість може бути виражена більше, ніж біль. Бурсит, викликаний відкладенням кристалів або інфекцією, зазвичай супроводжується еритемою, набряком з виникненням ямок при натисканні, болем та локальною гіпертермією в області навколо ураженої сумки.
Хронічний бурсит може тривати кілька місяців і часто рецидивувати. Загострення можуть тривати від кількох днів до кількох тижнів. Якщо запалення розвивається поблизу суглоба, можливе обмеження рухливості. Тривале обмеження рухів може призводити до атрофії м’язів та контрактури суглоба.
Непряме інфікування відбувається через кров та сусідні тканини під час травми. Мікроби проникають у суглобову сумку та провокують запалення. Пряме інфікування відбувається через пошкодження тканин, наприклад, подряпини і глибокі порізи.
Імовірність розвитку захворювання при прямому інфікуванні вище у людей, які мають знижений імунітет, страждають на алкоголізм, приймають стероїдні гормони.
Фактори ризику виникнення бурситу
Ризик появи супрапателлярного бурситу (чи інших видів) збільшується, якщо на місце патології постійно здійснюється навантаження. Наприклад, коліно найчастіше страждає при підйомі тяжкості з положення сидячи в лежачи, а лікоть від однотипних рухів або травм при падінні.
Ризик бурситу збільшується у разі:
ослаблення імунного захисту;
надмірного захоплення алкогольними напоями;
цукрового діабету;
ниркових захворювань;
глибоких порізів м’яких тканин;
подагри (відкладення кристалів солей у м’яких тканинах);
артриту ревматоїдного типу;
розмноження золотистого або епідермального стафілококу, або іншої умовно-патогенної флори;
сепсис або гнійні захворювання шкіри, слизових.
Симптоми бурситу
До основних ознак бурситу входять:
біль, що обмежує рух;
округла припухлість пружного типу у місці запалення;
почервоніння шкіри у місці запалення – еритема;
набряклість;
слабкість, підвищене потовиділення;
підвищення температури тіла;
відхилення, коливання набряку при натисканні (підтверджує скупчення випоту).
За відсутності належного лікування гостра форма бурситу перетікає у хронічну.
Симптоматика посилюється. У хворого відзначаються:
гіпертермія (може досягати 39-40 градусів за Цельсієм);
збільшення набряку;
посилення болю навіть у стані спокою.
Складні випадки супроводжуються нагноєнням м’яких тканин, флегмоною, залученням до патологічних процесів суглоба, сепсисом.
При хронічному бурситі п’яти, бурситі коліна, ліктя, пальця, кульшового суглоба припухлість стає м’якою, болючість при натисканні, почервоніння шкіри і набряк зникають. Рухи виконуються без обмежень. За відсутності лікування можливий рецидив. Тоді в самій сумці зберігаються невеликі залишки пошкоджених тканин, які є ідеальним середовищем для розвитку патогенних мікроорганізмів, малочутливих до антибіотиків, і поява нового запалення.
Види бурситів
Хірурги характеризують бурсити за такими показниками:
за місцем розташування (при ураженні ліктьового суглоба, колінного, плечового, гомілковостопного і т.д.);
за характером захворювання (гострий перебіг, хронічна форма, підгострий бурсит);
за наявністю специфічного (сифілісний, туберкульозний, гонорейний) чи неспецифічного збудника;
за характером запальної рідини (серозний, гнійний, геморагічний, фібринозний).
Діагностика бурситу
Як завжди, діагностика патології починається зі збору анамнезу.
Після візуального огляду в більшості випадків призначається пункція бурси та посів рідини для виявлення збудника (якщо він є) та його чутливості до антибіотиків для призначення ефективної антибіотикотерапії, це дуже актуально особливо останнім часом, коли все частіше з’являються нечутливі або малочутливі до антибіотиків збудники. Про проблему антибіотико-резистентної інфекції ми вже писали у наших оглядах раніше.
Якщо під час анамнезу лікар з’ясовує, що отримано травму (падіння з висоти, удар під час ДТП або в ігрових видах спорту) можуть бути призначені апаратні дослідження для виявлення можливих переломів, пошкоджень сухожиль, хрящів або зв’язок. З апаратних методів діагностики зазвичай призначають: УЗД, рентгенографію, МРТ, КТ.
Додаткові (клінічні) аналізи допоможуть виявити можливі причини виникнення бурситу: загальний аналіз крові з формулою, солі, ревматоїдні фактори тощо.
Гострий бурсит слід диференціювати з кровотечею у сумку, яку можна припустити у пацієнта з ознаками бурситу, який приймає варфарин. Геморагічний бурсит може проявляється такими самими симптомами внаслідок інфікування крові. Рідина при травматичному бурсіті зазвичай серозно-кров’яниста. Патології підшкірної клітковини може викликати ознаки запалення, але зазвичай не призводить до накопичення ексудату в синовіальній сумці; наявність такого запалення над синовіальною сумкою є відносним протипоказанням до її пункції через зону запалення, проте за серйозних підозр на септичний бурсит пункція має бути зроблена.
Лікування бурситу
Якщо патологію не лікувати, перераховані вище симптоми починають посилюватися і можливий розвиток флегмони – ураження м’яких тканин. Тому до захворювання варто ставитися серйозно. Грамотна терапія призводить до повного зникнення бурситу. А ось неправильно підібране лікування та байдужість можуть призвести до розвитку хронічної патології, ураження довколишніх суглобів та внутрішніх органів.В складних запущених випадках консервативна терапія може бути неефективною і тоді застосовують хірургічне лікування.
Комплексне консервативне лікування бурситу складається з кількох елементів:
Забезпечення рухового спокою – іммобілізація суглоба,
Пункція бурси з наступним промиванням та введенням у порожнину антибіотика,
Прийом ліків, які знімають больовий синдром,
Прийом протизапальних препаратів – антибіотикотерапія, бажано після пункції та визначення збудника та його чутливості до антибіотиків..
При частих рецидивах та неефективності консервативного лікування може знадобитися хірургічне висічення сумки. За статистикою при такому методі лікування хвороба виникає повторно лише у 2% пацієнтів..
Лікування специфічного бурситу – туберкульозного, сифілітичного – проводиться у стаціонарі відповідного профілю.
Чим небезпечний бурсит?
Ускладнення
При своєчасній діагностиці та лікуванні бурситу лікарі дають сприятливий прогноз. Це захворювання добре піддається лікуванню, тому пацієнт при виникненні гострої форми має всі шанси на повне одужання. Для цього необхідно не затягувати, а відразу ж звернутися до травматолога-ортопеда чи хірурга.
Якщо довести хворобу до запущеної форми, то наслідками цього можуть стати:
приєднання інфекції зі скупченням гною;
відкладення солей у порожнині синовіальної сумки;
міозит;
порушення функціональності суглоба та функцій кінцівки.
Якщо захворювання не лікувати, воно може набути форми гнійної патології, а гнійна патологія, у свою чергу, нерідко ускладнюється норицями, остеомієлітом, артритом або навіть сепсисом.
Щоб ускладнення не трапилося, необхідно суворо виконувати рекомендації лікаря з лікування та профілактики.
Реабілітація при бурситах
Після подолання гострої фази лікар призначає реабілітаційні заходи. Вони спрямовані на відновлення обсягу рухів у суглобі та сили м’язів: ЛФК, фізіотерапія, кінезіологічне чи біомеханічне тейпування для підтримки суглоба, масаж. У разі хірургічного втручання активні рухи в суглобі починають поступово після зняття швів та загоєння рани.
Заходи профілактики захворювання
До заходів профілактики бурситу відносяться:
уникати сильного механічного навантаження на суглоби;
ретельно обробляти всі рани на тілі;
при появі на шкірі вугрів, ретельно лікувати захворювання;
своєчасне лікування інфекційних хвороб;
дозоване навантаження під час занять спортом, відповідна підготовка;
Згода користувача. Продовжуючи роботу на цьому сайті, Ви тим самим погоджуєтеся приймати файли Cookie на вашому пристрої. Якщо Ви відмовитеся отримувати наші файли Cookie, ми не можемо гарантувати, що Ваш візит на сайт буде максимально успішним.
Бурсит (від лат. “bursa” – сумка) – це гостре або хронічне запалення бурси (синовіальної сумки), яка виконує функцію амортизатора, зменшує тертя між елементами суглоба в місцях найбільшого навантаження, полегшує рух. Вона є спеціальним утворенням з міцної сполучної тканини зовні і слизової тканини всередині. Бурса відокремлена від навколишніх тканин капсулою та заповнена синовіальною рідиною, яка виробляється синовіальною оболонкою. Найчастіше ця патологія вражає чоловіків. Найчастіше уражається ліктьовий суглоб.
Причини, симптоми, класифікація, діагностика, лікування, реабілітація та профілактика бурситу
Причини виникнення бурситу, фактори ризику. У людини близько 160 суглобових (синовіальних) бурс і у будь-якій з них може виникнути запалення.
Кожен суглоб в цілому та його складові окремо мають свою межу можливостей. При сильному навантаженні суглоба, потраплянні в сумку інфекції або утворенні кристалів, суглобова сумка запалюється, в ній утворюється надмірна патологічна рідина. У такий спосіб природа прагне знерухомити уражений суглоб, щоб запобігти ще більшому пошкодженню і дати йому можливість відновитися.
неповний список причин, які можуть спричинити патологічні процеси в бурсах – бурсити.
Бурсит буває гострим та хронічним. Залежно від збудника бурсит буває неспецифічним (викликається різними бактеріями, які вражають й інші органи) та специфічним – при туберкульозі, сифілісі та гонореї. Якщо вдається зупинити запалення ліками на початкових стадіях, то одужання настає відносно швидко, обмеження рухів надалі немає.
Гострий бурсит викликає біль, особливо коли синовіальна сумка здавлюється або розтягується під час руху, часто обмежує діапазон руху. Пасивний діапазон рухів може залишатися нормальним (наприклад, у деяких пацієнтів із бурситом ліктьового відростка відзначається нормальне згинання-розгинання ліктьового суглоба). Припухлість, іноді з іншими ознаками запалення (наприклад, еритемою – почервонінням у місці запалення), поширена, якщо запалена сумка розташована на поверхні (наприклад, передколінникова бурса, бурса ліктьового відростка). При бурситі ліктьового відростка припухлість може бути виражена більше, ніж біль. Бурсит, викликаний відкладенням кристалів або інфекцією, зазвичай супроводжується еритемою, набряком з виникненням ямок при натисканні, болем та локальною гіпертермією в області навколо ураженої сумки.
Хронічний бурсит може тривати кілька місяців і часто рецидивувати. Загострення можуть тривати від кількох днів до кількох тижнів. Якщо запалення розвивається поблизу суглоба, можливе обмеження рухливості. Тривале обмеження рухів може призводити до атрофії м’язів та контрактури суглоба.
Непряме інфікування відбувається через кров та сусідні тканини під час травми. Мікроби проникають у суглобову сумку та провокують запалення. Пряме інфікування відбувається через пошкодження тканин, наприклад, подряпини і глибокі порізи.
Імовірність розвитку захворювання при прямому інфікуванні вище у людей, які мають знижений імунітет, страждають на алкоголізм, приймають стероїдні гормони.
Фактори ризику виникнення бурситу
Симптоми бурситу
За відсутності належного лікування гостра форма бурситу перетікає у хронічну.
Симптоматика посилюється. У хворого відзначаються:
Складні випадки супроводжуються нагноєнням м’яких тканин, флегмоною, залученням до патологічних процесів суглоба, сепсисом.
При хронічному бурситі п’яти, бурситі коліна, ліктя, пальця, кульшового суглоба припухлість стає м’якою, болючість при натисканні, почервоніння шкіри і набряк зникають. Рухи виконуються без обмежень. За відсутності лікування можливий рецидив. Тоді в самій сумці зберігаються невеликі залишки пошкоджених тканин, які є ідеальним середовищем для розвитку патогенних мікроорганізмів, малочутливих до антибіотиків, і поява нового запалення.
Види бурситів
Діагностика бурситу
Як завжди, діагностика патології починається зі збору анамнезу.
Після візуального огляду в більшості випадків призначається пункція бурси та посів рідини для виявлення збудника (якщо він є) та його чутливості до антибіотиків для призначення ефективної антибіотикотерапії, це дуже актуально особливо останнім часом, коли все частіше з’являються нечутливі або малочутливі до антибіотиків збудники. Про проблему антибіотико-резистентної інфекції ми вже писали у наших оглядах раніше.
Якщо під час анамнезу лікар з’ясовує, що отримано травму (падіння з висоти, удар під час ДТП або в ігрових видах спорту) можуть бути призначені апаратні дослідження для виявлення можливих переломів, пошкоджень сухожиль, хрящів або зв’язок. З апаратних методів діагностики зазвичай призначають: УЗД, рентгенографію, МРТ, КТ.
Додаткові (клінічні) аналізи допоможуть виявити можливі причини виникнення бурситу: загальний аналіз крові з формулою, солі, ревматоїдні фактори тощо.
Гострий бурсит слід диференціювати з кровотечею у сумку, яку можна припустити у пацієнта з ознаками бурситу, який приймає варфарин. Геморагічний бурсит може проявляється такими самими симптомами внаслідок інфікування крові. Рідина при травматичному бурсіті зазвичай серозно-кров’яниста. Патології підшкірної клітковини може викликати ознаки запалення, але зазвичай не призводить до накопичення ексудату в синовіальній сумці; наявність такого запалення над синовіальною сумкою є відносним протипоказанням до її пункції через зону запалення, проте за серйозних підозр на септичний бурсит пункція має бути зроблена.
Лікування бурситу
Якщо патологію не лікувати, перераховані вище симптоми починають посилюватися і можливий розвиток флегмони – ураження м’яких тканин. Тому до захворювання варто ставитися серйозно. Грамотна терапія призводить до повного зникнення бурситу. А ось неправильно підібране лікування та байдужість можуть призвести до розвитку хронічної патології, ураження довколишніх суглобів та внутрішніх органів.В складних запущених випадках консервативна терапія може бути неефективною і тоді застосовують хірургічне лікування.
Комплексне консервативне лікування бурситу складається з кількох елементів:
При частих рецидивах та неефективності консервативного лікування може знадобитися хірургічне висічення сумки. За статистикою при такому методі лікування хвороба виникає повторно лише у 2% пацієнтів..
Лікування специфічного бурситу – туберкульозного, сифілітичного – проводиться у стаціонарі відповідного профілю.
Чим небезпечний бурсит?
Ускладнення
При своєчасній діагностиці та лікуванні бурситу лікарі дають сприятливий прогноз. Це захворювання добре піддається лікуванню, тому пацієнт при виникненні гострої форми має всі шанси на повне одужання. Для цього необхідно не затягувати, а відразу ж звернутися до травматолога-ортопеда чи хірурга.
Якщо захворювання не лікувати, воно може набути форми гнійної патології, а гнійна патологія, у свою чергу, нерідко ускладнюється норицями, остеомієлітом, артритом або навіть сепсисом.
Щоб ускладнення не трапилося, необхідно суворо виконувати рекомендації лікаря з лікування та профілактики.
Реабілітація при бурситах
Після подолання гострої фази лікар призначає реабілітаційні заходи. Вони спрямовані на відновлення обсягу рухів у суглобі та сили м’язів: ЛФК, фізіотерапія, кінезіологічне чи біомеханічне тейпування для підтримки суглоба, масаж. У разі хірургічного втручання активні рухи в суглобі починають поступово після зняття швів та загоєння рани.
Заходи профілактики захворювання
До заходів профілактики бурситу відносяться:
Categories
Recent Post
Calendar